ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЙ ДОМЕСТИКАЦІЇ Й ФОРЕНІЗАЦІЇ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ІМПЛІКАТУР АНГЛОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

  • Ірина Станіславівна Ануріна
Ключові слова: доместикація, форенізація, теорія імплікатур, художній переклад, приховані смисли, перекладацька стратегія, перекладацьке рішення

Анотація

У пропонованій статті здійснюється спроба вирішення проблеми, яка назріла у вітчизняній траслятології, а саме інтеграції теорії імплікатур у перекладознавство. Робиться огляд останніх досягнень закордонних і українських досліджень у цій царині, наголошується на необхідності поєднання теорій двох зазначених напрямів лінгвістики. Описується специфіка класифікації імплікатур у художніх творах, наводяться приклади їх вираження на рівні синтаксису, граматики й лексики. Методика порівняння текстів-оригіналів англійською мовою і текстів перекладів українською та вибірка фактичного матеріалу (висловлення, що містять конверсаційні й конвенційні імплікатури) уможливили аналіз причин застосування стратегій одомашнення (доместикація) й очуження (форенізація) під час перекладу прихованих смислів у текстах сучасної англомовної художньої літератури. Особливо наголошено на наявності двох типів комунікації: горизонтальної (комунікація між персонажами художнього твору) і вертикальної (комунікація між автором і читачем), адже їх розрізнення прямо пов’язане із застосуванням під час перекладу однієї з розглядуваних стратегій. Вивчення українського перекладу і його порівняння з текстом-оригіналом виявило як вдалі, так і сумнівні перекладацькі рішення, які не лише демонструють відсутність однорідності у вихідному тексті, але й уводять читача в оману. Зокрема встановлено, що найлегшими для передачі й сприйняття є конверсаційні імплікатури, які стосуються горизонтальної комунікації, тобто на рівні спілкування персонажів художнього твору. Найчастіше вони зберігаються шляхом перекладу тими ж засобами, що й в оригіналі, або ж шляхом часткової зміни, тобто шляхом застосування інших лексичних чи граматичних засобів. Перекладач дотримується стратегії форенізації, одночасно роблячи примітки в кінці книги, що не змінює сприйняття тексту перекладу україномовним читачем. Натомість конвенційні імплікатури виявляються набагато складнішим явищем, здатним створити перекладацьку проблему. Оскільки вони загалом належать до вертикального рівня комунікації (автор – читач) і вимагають від адресата певних фонових знань, то в такому разі перекладач вдається до доместикації, приносячи в жертву оригінальну образність, але зберігаючи імплікатуру. Зафіксовано випадки, коли через складність у розумні імплікатури англійською мовою перекладач припускається грубої помилки, унаслідок якої в перекладі з’являється інша імплікатура, яка за експлікації надає читачеві інформацію, відмінну від оригінальної.

Посилання

1. Артеменко Ю. Дієслівні індикатори імплікатур в англомовному дискурсі: структурно-семантичний та лінгвопрагматичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2015. 20 с.
2. Безугла Л. Імплікатура як гумористичний пуант німецькомовного анекдоту. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологічні науки» (мовознавство). 2018. № 10. С. 11–14.
3. Безуглая Л. Импликатуры поэтического текста в аспекте перевода. Когниция, коммуникация, дискурс. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2017. № 14. С. 8–18.
4. Велівченко В. Конверсаційні імплікатури як засіб вираження емоцій мовця (на матеріалі сучасної англійської мови). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов». 2012. № 1023. Вип. 72. С. 30–36.
5. Гну блакитний. Вільна енциклопедія «Вікіпедія». URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%83_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9#cite_note-1 (дата звернення: 20.04.2019).
6. Говоруха Н. Структурные и когнитивно-семантические модели импликатур субординативных тавтологических высказываний. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2012. № 1002. С. 22–27.
7. Мойес Д. До встречи с тобой. Москва : Азбука, 2016. URL: http://flibusta.site/b/329299.
8. Мойєс Д. До зустрічі з тобою. Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. URL: http://www.rulit.me/tag/contemporary-romance/do-zustrichiz-toboyu-download-free-450924.html (дата звернення: 20.04.2019).
9. Панченко І. Імпліцитна адресатна референція в німецькомовному дискурсі: структурно-семантичний і прагмадискурсивний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2016. 20 с.
10. Словопедія. URL: http://slovopedia.org.ua/33/53410/33097.html (дата звернення: 20.04.2019).
11. Abbyy Lingvo. URL: https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/en-uk/queer (дата звернення: 20.04.2019).
12. Bassnett S., Lefevere A. Where are we in translation studies? Constructing cultures. Essays on literary translation. Clevedon : Multilingual Matters, 1998. 143 p.
13. Grice H. Studies in the Way of Word. Cambridge (Mass.), London : Harvard Univ. Press, 1991. 406 p.
14. Kentucky Fried Chicken. URL: http://www.kfc-ukraine.com (дата звернення: 20.04.2019).
15. Longman Dictionary. URL: https://www.ldoceonline.com/dictionary/ribena (дата звернення: 20.04.2019).
16. McDonald’s. URL: https://www.mcdonalds.ua/ua.html/(дата звернення: 20.04.2019).
17. Moyes J. Me Before You. Penguin UK, 2012. URL: https://royallib.com/book/Moyes_Jojo/me_before_you.html (дата звернення: 20.04.2019).
18. Nida E. Toward a Science of Translating. Brill, 2003. 331 p.
19. Oxford Dictionary. URL: https://en.oxforddictionaries.com (дата звернення: 20.04.2019).
20. Schleiermacher F. Über die verschiedenen Methoden des Übersetzens. Berlin, 1838. S. 207–245.
21. Venuti L. The Scandals of Translation: Towards an Ethics of Difference. London : Routledge, 1999. 210 p.
22. Venuti L. The Translation Studies Reader. London and New York : Routledge, 2000. 524 p.
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
130-136