МЕДІА-ДИСКУРС КРІЗЬ ПРИЗМУ КОГНІТИВНОЇ ПРАГМАТИКИ

  • Андрій Володимирович Шугаєв
Ключові слова: когніція, когнітивно-прагматичний аналіз, матриця, інтенція, категоризація, концептоформування, ідеологія

Анотація

У статті розглядається кореляція медіа-дискурсу з когнітивно-прагматичною субпарадигмою лінгвістичних досліджень. Особлива увага приділена з’ясуванню важливості поєднання ментальної і вербальної складової частин у сучасному дискурсі ЗМІ. Надано короткий огляд понять когнітивної прагматики, детерміновано властивості когнітивно-прагматичного підходу з опорою на індивідуальне концептоформування суб’єкта. Крім того, встановлено, що медіа-дискурс, а саме вербальну діяльність, неможливо досліджувати без урахування базисної ментальної складової частини. Медіа-дискурс одночасно виконує функцію інформування і функцію впливу, представляє сукупність різних типів дискурсів, які створюють ідеологічну платформу для досягнення інтенцій автора новинних повідомлень. Поєднання когнітивно-семантичних і комунікативно-прагматичних аспектів дослідження медіа-дискурсу з урахуванням мисленнєво-мовленнєвих процесів людини є базисною основою для конструювання іміджу міжнародних інституцій. У зв’язку з цим, когнітивно-прагматична субпарадигма розглядає комунікативну взаємодію у медіа-дискурсі як процес актуалізації ментальної діяльності і фокусує увагу на інтенціональних чинниках комунікації. Загальнонауковим методологічним підґрунтям роботи є принцип антропоцентризму, відповідно до якого визначальну роль в усіх сферах діяльності людини відіграє суб’єктний чинник. Конкретно-науковою базою є когнітивно-прагматичний підхід до вивчення мовних об’єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної та формально-логічної лінгвістики з когнітивними та комунікативними принципами. Згідно з фундаментальними принципами зазначеного підходу, інтенція визначає структуру висловлення та впливає на процеси формування і селекції вербальних засобів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямі «від аналізу конкретного матеріалу – до узагальнень та висновків». Метод словникових дефініцій та пов’язаний із ним метод компонентного аналізу використано при встановленні словникового значення термінів. Застосування актуальних евристичних прийомів дає змогу розчленувати понятійний простір на кілька десятків значних тематичних блоків, ядерними елементами яких витупають базові, ключові поняття та ідеї.

У межах аналітико-критичного етапу використовувалися переважно загальнонаукові методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, абстрагування, конкретизації, зіставлення та системного аналізу, а також лінгвістичні прийоми дискурс-аналізу та аналізу словникових дефініцій. Системний аналіз використано разом із вищевказаними методами та прийомами. Системоцентризм (соціо- та антропосистемоцентризм) передбачає інтерпретацію мови та мовленнєвої діяльності як цілого, що взаємодіє із середовищем, у ролі якого виступає соціум.

Посилання

1. Алефиренко Н.Ф. Когнитивно-прагматическая субпарадигма науки о языке. Когнитивно-прагматические векторы современного языкознания : юбил. сб. науч. трудов к 65-летию доктора филол. наук, проф., засл. деятеля науки РФ Николая Федоровича Алефиренко / сост. : И.Г. Паршина, Е.Г. Озерова. Москва, 2011. С. 16–27.
2. Добросклонская Т.Г. Теория и методы медиалингвистики (на материале английского языка) : автореф. дисс. … докт. филол. наук. Москва, 2000. 49 c.
3. Ковшова М.Л. Семантика и прагматика эвфемизмов. Краткий тематический словарь русских эвфемизмов. Москва, 2007. 320 c.
4. Кубрякова Е.С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. Москва : Языки славянкой культуры, 2004. 560 c.
5. Павиленис Р.И. Проблема смысла. Москва, 1983. 286 с.
6. Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов. Новое в зарубежной лингвистике. 1986. Вып. 17. С. 170–194.
7. Graham Ph. Prediction, propagation and mediation: SFL, CDA, and the inculcation of evaluative-meaning system. Systemic Functional Linguistics And Critical Discourse Analysis: Studies In Social Change / L. Young, C. Harrison (eds.). London ; New York : Continuum, 2004. P. 53–67.
8. Grice H.P. Logic and conversation. Syntax and semantics. New York : Academic Press, 1975. Vol. 3. P. 41–58.
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
125-129