ОБРАЗ МИРУ В НАРОДНОПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ЕПІЧНОЇ ПОЕМИ «KUDRUN»)

  • Наталя Василівна Романова
Ключові слова: мир, корінь, новий образ миру, словесний поетичний образ, лінгвокогнітивний механізм, концептуальна схема

Анотація

У статті представлено результати дослідження природи словесного образу миру народнопоетичного дискурсу в річищі нової галузі філологічної науки – когнітивної поетики. Когнітивна поетика вивчає художню семантику через лінгвокогнітивні стратегії формування й опрацювання опредметнених у поетичних текстах знань про навколишній світ (реальний чи квазіреальний). За допомогою методики лінгвокогнітивного аналізу словесного поетичного образу (Л.І. Бєлєхова) виявлено зміст і смисл передконцептуальної, концептуальної та вербальної сторін об’єкта дослідження. Зроблено спробу реконструювати етимологію слова vride для найдавнішого періоду існування індоєвропейської прамови, окреслити лінгвокогнітивні механізми створення німецькомовних словесних поетичних образів миру ХІІІ століття, простежити динаміку і розвиток їх смислового наповнення. У процесі зіставлення сучасного й середньовічного понять «мир» з’ясовано, що загальна уява про феномен змінилась у напрямі: «ціле»/«частина». Номен vride є праформою *prîta- зі значенням «розмір» і має місце в інших індоєвропейських (санскрит, латина) та ностратичних (уральська, алтайська, семітохамітська, дравідійські, картвельські) мовах. Встановлено, що словесний поетичний образ миру ХІІІ століття викристалізувався в надрах базових (архетипних), конвенційних (стереотипних) та індивідуальних знань етносу, ступінь його новизни залежить від типу лінгвокогнітивного механізму, який лежить в основі внутрішньої форми цього образу. Внутрішня форма показує, що мир – динамічне мисленнєве утворення, в якому синтезуються чуттєво-оцінна й предметно-пізнавальна діяльність медіальної людини, що корелюють із видами поетичного мислення (асоціативним, аналоговим та парадоксальним). Тип лінгвокогнітивного механізму визначено через аналіз лінгвокогнітивних операцій формування словесного поетичного образу в аналізованій епічній поемі. Доведено, що механізми створення словесних поетичних образів миру ґрунтуються на основі лінгвокогнітивних операцій мапування, розгортання, спеціалізації і модифікації, які включають у себе лінгвокогнітивні процедури узагальнення, конкретизації, компресії, комбінації, нарощування. Когнітивним механізмом творення словесного образу виступає архетипна концептуальна схема МИР Є МИЛІСТЬ. Виділено прототипову концептуальну схему МИР Є ЗЛАГОДА, яка зумовила появу двох стереотипних концептуальних схем МИР Є МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ та МИР Є ДРУЖБА, які стали концептуальною основою словесних поетичних образів МИР Є ПОЗИТИВНЕ/НЕГАТИВНЕ ПЕРЕЖИВАННЯ, МИР Є ЖИТТЯ, МИР Є НЕГАТИВНИЙ АРТЕФАКТ, МИР Є НАСИЛЛЯ, МИР Є ДВОСТОРОННЯ ЗГОДА, МИР Є ВИБІР, МИР Є НЕГАТИВНА ЕМОЦІЯ, МИР Є ВЛАСТИВІСТЬ, МИР Є САКРАЛЬНІСТЬ, МИР Є ТАБУ, МИР Є БЛАГАННЯ, МИР Є ОЦІНКА, МИР Є ЕТИКЕТ.

Посилання

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Москва : Советская энциклопедия, 1969. 571 с.
2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.
3. Безугла Л.Р., Романченко І.О. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцистичному дискурсі. Харків : ФОП Лисенко І.Б., 2013. 182 с.
4. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. … д-ра філол. Наук : 10.02.04. Київ, 2002. 34 с.
5. Бєлєхова Л. Мімезис і дієгис в образному просторі текстів американської поезії. Лінгвістика. Херсон : Видавництво ХДУ, 2005. Вип. 1. С. 171–177.
6. Белехова Л.И. Кенотипные словесные образы в американской поэзии: лингвокогнитивный аспект. Функциональная лингвистика. Симферополь : Издательство КРИПО, 2011. № 2. Т. 1. С. 46–58.
7. Бєлєхова Л.І. Стереотипні словесні поетичні образи в американському дискурсі: комунікативно-прагматичний аспект. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. Вип. 138. С. 12–19.
8. Бєлєхова Л.І. Різноаспектне дослідження поетичного мовлення. Херсон: Айлант, 2018. 184 с.
Вільчинська Т. Специфіка лінгвалізації концепту «МИР» у мас-медійному тексті. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія:
Журналістика. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2019. Вип. 45. С. 299–307.
10. Воробьёва О.П. Сюжетное напряжение сквозь призму конфликта ментальных пространств (опыт концептуального анализа). Когнитивная семантика : Материалы второй международной школы-семинара. Тамбов : Издательство ТГУ, 2000. Ч. І. С. 123–125.
11. Дельва О.В. Художній образ «маленької людини» у творах ОʼГенрі та Дж. Джойса: лінгвокогнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Херсон, 2015. 20 с.
12. Дягілєва Ж.А. Фразеологічні засоби вербалізації концепту FREUNDSCHAFT в німецькій мові: семантичний і структурний аспект. Німецька фразеологія в Україні. Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2012. С. 148–163.
13. Иллич-Свитыч В.М. Опыт сравнения ностратических языков. Введение. Сравнительный словарь (1–3). Москва : Наука, 1971. Т. 1 (в – к). 370 с.
14. Кочергина В.А. Санскритско-русский словарь. Москва : Издательство «Русский язык», 1987. 944 с.
15. Левицкий В.В. Этимологический словарь германских языков в трёх томах. Черновцы : Рута, 2000. Т. 1. 263 с.
16. Лісняк Н.І. Репрезентація понять віра й надія у народно¬поетичному дискурсі. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Літературознавство. Тернопіль : ТНПУ, 2018. Вип. 49. С. 66–74.
17. ЛРС. Латинско-русский словарь / сост. А.М. Малинин. Москва : Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1961. 764 с.
18. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія. Київ : МАУП, 2002. 144 с.
19. Маковский М.М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках. Москва : Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1996. 416 с.
20. Наумов В.В. Лингвистическая идентификация личности. Москва : КомКнига, 2006. 240 с.
21. НТСУМ. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2003. Т. 2: К – П. 928 с.
22. НТСУМ. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ: Аконіт, 2003. Т. 3: П – Я. 864 с.
23. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: У 2 кн. Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. Київ : Либідь, 2004. 576 с.
24. Остапенко О.І., Ряшко В.І. Кант: війна і мир. Важкий шлях до вічного миру. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. № 813. С. 209–214.
25. ПС. Психологічний словник / за ред. В.І. Войтка. Київ : Вища школа, 1982. 216 с.
26. Романова Н.В. Поетичні погляди давніх германців на світ та емоції: семантико-етимологічне дослідження. Херсон : Айлант, 2017. 180 с.
27. Смерчко А., Куцик О. Відбиття антиномії мир – війна у фразеології (на матеріалі української та російської мов). Молодь і ринок. 2011. № 11 (82). С. 87–91.
28. Соколовська С.Ф. Способи концептуалізації художньої картини світу Б. Брехта. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2013. Вип. 3 (69). С. 291–295.
29. Таранец В.Г. Энергетическая теория речи. Одесса : Печатный дом, 2014. 188 с.
30. Таранець В.Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови). Одеса : АстроПринт, 1999. 116 с.
31. Таранець В.Г. Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. 296 с.
32. Таранець В.Г. Трипільський субстрат: Походження давньоєвропейських мов. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. 276 с.
33. Тынянов Ю.Н. Поэтика. История литературы. Кино. Москва : Наука, 1977. 575 с.
34. Федина С.Р. Концепції миру у міжнародних відносинах та їх реалізація : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.04. Львів, 2010. 19 с.
35. Фролова Н.М. Мир як основа існування людини (соціально-філософський аналіз). Мультиверсум. Філософський альманах. Київ : Центр духовної культури, 2005. URL: https://www.filosof.com.ua/Jornel/M47/Frolova.htm (дата звернення: 09.07.2019).
36. Худолій А.О. Вербальне вираження концепту «МИР» у політичних промовах американських президентів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2014. № 10. Т. 1. С. 194–197.
37. Fauconnier, G. (1994). Mental Spaces: Aspects of Meaning Construction in Natural Language. Cambridge : Cambridge University Press.
38. Fauconnier, G. and Turner, M. (1998). Principles of conceptual integration. Discourse and Cognition: Bridging the Gap (pp. 269–283). Standford, Calif : CSLI Publications.
39. Freeman, M. (2000). Poetry and the scope of metaphor: Toward a cognitive theory of literature. In Metaphor and Metonymy at the Crossroads. A Cognitive Perspective (pp. 253–283). Berlin, New York: Mouton de Gruyter.
40. Hirt, H. (1921). Etymologie der neuhochdeutschen Sprache. München : Oskar Beck Verlagsbuchhandlung.
41. KLUGE. (1999). Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin : Walter de Gruyter.
42. Lakoff, G. (1987). Women, Fire and Dangerous Things, What Categories Reveal About the Mind. Chicago : University of Chicago Press.
43. Langacker, R.W. (1987). Foundations of Cognitive Grammar. Vol. 1: Theoretical prerequisites. Standford : Standford University Press.
44. Lexer, M. (1974). Mittelhochdeutsches Taschenwörterbuch. Leipzig : S. Hirzel Verlag.
45. Pound, E. (1975). Melopoeia, phanopoeia, and logopoeia. Twentieth Century Poetry: Critical Essays and Documents. London : The Open University Press. P. 21–22.
46. Tsur, R. (1992). Toward a Theory of Cognitive Poetics. Amsterdam : Elsevier Science Publishers.
47. WAHRIG. (2012). Wörterbuch der deutschen Sprache. München : dtv.
48. Кудруна / отв. ред. Б.И. Пуришев, А.Д. Михайлов. Москва : Наука, 1984. 400 с.
49. Kudrun (1867). / Hrg. K. Bartsch. Leipzig : F.A. Brockhaus.
Опубліковано
2019-11-27
Сторінки
79-88