АКТУАЛІЗАЦІЯ ВУЛЬГАРИЗМІВ У ТЕКСТАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ

  • Тетяна Миколаївна Левченко Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Ключові слова: засоби масової комунікації, субстандартна лексика, негативна конотація

Анотація

У статті з’ясовано особливості функціонування вульгарної лексики у текстах суспільно-політичної тематики, проаналізовано негативні тенденції інтенсифікації вульгарних і грубих слів, їхнє активне входження в мову сучасної публіцистики.

Мета статті – виявити особливості функціонування вульгарної лексики та здійснити лексико-стилістичний аналіз вульгаризмів у мові сучасної преси.

Методологічну основу дослідження становить розуміння вульгаризмів та особливості їх функціонування у текстах суспільно-політичної тематики. Методи дослідження зумовлені його метою і завданням. У статті використано описовий метод, функціонально-стилістичний метод та метод трансформаційного аналізу.

Результати. У сучасній українській мові постійно відбуваються зміни, під дією як мовних, так і позамовних чинників. Найкраще ці трансформації простежуються в публіцистиці, зокрема в мові засобів масової комунікації. Вони відображають демократизацію в різних сферах життя, певну емоційність, оцінність, агресивність, комп’ютеризацію, що своєю чергою віддзеркалює мова. Як зауважує О. Тараненко, процеси демократизації та лібералізації позначені активними пошуками нових виражально-зображальних засобів мовлення в ЗМІ, нівелюванням рис, невластивих мові публіцистики, ослабленням і розмиванням певних стильових і стилістичних обмежень, розхитуванням мовностилістичних і правописних норм тощо (Тараненко, 2019: 33–34). Процеси демократизації та лібералізації зумовлюють тенденцію до орозмовлення, виявленою тим, що в медіатекстах актуалізуються мовні одиниці, які знаходяться на периферії літературної мови, зокрема розмовне мовлення, і навіть перебувають за її межами. Ідеться про арготизми, жаргонізми, сленгізми, вульгаризми, діалектизми, які автори публікацій активно вживають для досягнення певного стилістичного ефекту.

Висновки. Збагачення мови розмовними, переважно вульгарними елементами, засвідчують процеси демократизації та лібералізації в суспільстві. Аналізовані лексеми відображають стан розвитку суспільства, дають конкретну оцінку явищам, подіям, людям; пожвавлюють виклад матеріалу, надаючи публіцистичним текстам доступності та невимушеності. Та водночас часте вживання цих слів призводить до засмічення мови нелітературною лексикою та до вульгаризації мовлення.

Посилання

1. Брусенская Л.А., Куликова Э.Г. Экологическая лингвистика. Москва : Наука, 2016. 184 с.
2. Вяняркін В.М. Експресія як фактор текстотворення : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 1994. 24 с.
3. Голуб Н. Риторика у вищій школі. Черкаси : Брама– Україна, 2008. 400 с.
4. Космеда Т. Мова «четвертої влади» та шляхи її вдосконалення: компетенції мовної особистості журналіста і читача. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». 2011. Т 24 (63). № 4. Ч. 1. С. 157–162.
5. Нурушева Д.А. Эколингвистика как раздел языкознания. Фундаментальные исследования. 2014. № 5. Ч. 4. С. 890–893. URL: http://www.rae.ru/fs/?section=content&op=show_article&article_id=10003286 (дата обращения: 26.02.2020).
6. Раду А. Мовна екологія: напрями та проблеми дослідження. Гуманітарна освіта в технічних ВНЗ. 2013. № 27. С. 191–197.
7. Сковородников А.П. К определению термина «лингвоцинизм». Мир русского слова. 2014. № 3. С. 49–54.
8. Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда ; Інститут мовознавства АН УРСР. Київ : Наук. думка, 1970–1980.
9. Тараненко К.В. Явище лінгвоцинізму з позиції еколінгвістики. Український смисл / за ред. І.С. Попової. Дніпро : Ліра, 2019. С. 113–121.
10. Тараненко О.О. Колоквізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х рр.). Мовознавство. 2002. № 4–5. С. 33–39.
11. Швец Л.В. Публицистический стиль современного русского литературного языка. Київ : Освіта, 1979. 290 с.
12. Шмелёв Д.Н. Русский язык в его функциональных разновидностях. Москва : Наука, 1977. 168 с.
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
222-226