ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОЗМОВНИХ ДІЄСЛІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕМАТИКИ

  • Тетяна Іванівна Пруднікова Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-2922-9541
Ключові слова: мова засобів масової комунікації, економічна лексика, переносне значення, стилістична роль, негативна оцінка

Анотація

Мета статті – на матеріалі сучасних масмедійних джерел згрупувати й визначити функційно-стилістичне навантаження дієслів, що перебувають поза межами літературного мовлення, схарактеризувати їх як засоби реалізації певних інформаційно-експресивних функцій і проаналізувати з акцентом на сучасну соціальну динаміку.

Методи. Досягненню сформульованої мети й розв’язанню завдань посприяв комплекс лінгвістичних методів, зокрема: описовий (для визначення диференційних ознак розмовних номінацій), методи компонентного (для групування аналізованих мовних одиниць з огляду на їхнє лексичне значення), комплексного (уможливив розгляд дієслів зазначеного різновиду на тлі лексико-семантичного й стилістичного мовних рівнів) і контекстуально-семантичного (посприяв вивченню розмовних дієслів в аспекті текстового оточення та з більшою імовірністю окресленню їхньої своєрідності) аналізу; методика трансформаційного аналізу (для виявлення семантичної подібності та відмінності між первинними й вторинними значеннями описаних розмовних дієслів через особливості їхніх видозмін).

Результати. Засвідчені в газетних статтях розмовні дієслова структурують три групи:

1) лексеми, що функціонують зі значенням, зафіксованим у словнику: розбазарювати, поцупити, спустити, угробити та інші;

2) дієслівні форми, хоч і зафіксовані в лексикографічних працях, проте в досліджуваних газетних публікаціях ужиті з іншим значенням: тирити, розпилювати, віджати тощо;

3) мовні одиниці, не зафіксовані в 11‑томному «Словнику української мови»: профукати, прогульбанити, розтранжирити.

Послуговуючись розмовними дієслівними формами, що відбивають пов’язані з грішми й загалом із фінансово-економічною діяльністю України процеси, журналісти прагнуть закцентувати увагу на негативних явищах у сучасному суспільстві, корупційних схемах, зловживаннях в економічній сфері, неконтрольованості використання державних коштів, свавіллі чиновників тощо. Автори намагаються подати інформацію так, аби зацікавити читача, сконцентрувати його увагу на повідомлюваному, употужнити психологічний вплив на нього, й задля цього добирають різні мовні одиниці, зокрема й розмовні.

Висновки. Засвідчені в масмедійних джерелах розмовні дієслівні форми, по-перше, слугують одним із засобів віддзеркалення головних подій в економічному житті українців та їхньої держави, а з іншого – надають інформації емоційно-експресивного забарвлення, найчастіше негативного, особливо коли йдеться про порушення в економічній сфері. Перспективу дослідження вбачаємо в студіюванні юридичної лексики в текстах економічної тематики.

Посилання

1. Кушмар Л.В. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Луганськ, 2011. 20 с.
2. Навальна М.І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Інститут української мови : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. 328 с.
3. Навальна М.І. Нові явища та процеси у вживанні дієслів соціально-економічної сфери в українській мові : монографія. Переяслав-Хмельницький : «Видавництво КСВ», 2014. 188 с.
4. Навальна М.І. Негативно-оцінні лексеми на позначення операцій з грішми в українських масмедійних текстах. Теоретична і дидактична філологія: збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський : «Видавництво КСВ», 2015. Вип. 20. С. 309–320.
5. Навальна М.І. Розмовна лексика як засіб експресії мови української періодики. Лексика українських масмедіа : монографія / за ред. М.І. Навальної. Переяслав-Хмельницький: «Видавництво КСВ», 2019. С. 85–102.
6. Михалевич О.М. Функціональні особливості економічних термінів (на матеріалі волинських періодичних видань). Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє. Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. Т. 1. С. 274–275.
7. Михалевич О.М. Структура та функції економічної лексики другої половини ХХ – початку ХХІ століття: автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Луцьк, 2011. 19 с.
8. Пилинський М.М. Розмовна лексика в писемних стилях сучасної української літературної мови. Взаємодія усних і писемних стилів мови : збірник наукових праць / за заг. ред. М.М. Пилинського. Київ : Наукова думка, 1982. С. 28–67.
9. Словник української мови: в 11 томах / за ред. І.К. Білодіда / Інститут мовознавства АН УРСР. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
10. Тихоненко О.В. Специфіка стилістичного переміщення лексичних одиниць (на матеріалі текстів публіцистичного стилю). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2017. Вип. 77. С. 115–119.
11. Чорновол Г.В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2004. 19 с.
12. Шинкар Т.Ю. Жаргонізми в текстах суспільно-політичної тематики. : монографія / за ред. М.І. Навальної. Переяслав-Хмельницький : «Видавництво КСВ», 2019. С. 105–112.
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
233-238