ОСОБЕННОСТИ ПОЛИТИЧЕСКОГО ДИСКУРСА КАК МАНИПУЛЯТИВНОГО ВИДА КОММУНИКАЦИИ

  • Е.В. Москалюк
Ключові слова: дискурс, політичний дискурс, різновиди політичного дискурсу, функції та лінгвістичні особливості політичного дискурсу, публіцистичний стиль

Анотація

У статті розглядається поняття політичного дискурсу як мовного регістру мовлення. Проаналізовано різновиди, функції, лінгвістичні особливості політичного дискурсу. Характерною рисою політичного дискурсу є використання політичних кліше, стилістично забарвлених одиниць, зокрема метафор, із метою посилення впливу мовлення. Крім того, спостерігається вживання синтаксичних мовних одиниць, що підсилюють маніпулятивність мовленнєвого спілкування. Визначено, що вибір мовних засобів залежить від жанру, цілей політичного дискурсу, а також від інтенцій мовця, ситуації мовленнєвої взаємодії й особливостей одержувача повідомлення.

Посилання

1. Гаврилова М. Политический дискурс как объект лингвистического анализа. Полис. 2004. № 2. С. 127–139.
2. Демьянков В. Политический дискурс как предмет политологической филологии. Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования. М.: ИНИОН РАН, 2002. № 3. С. 32–43.
3. Михалева О. Политический дискурс: Специфика манипулятивного воздействия. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. 256 с.
4. Шейгал Е. Семиотика политического дискурса. Волгоград, 2000. 431 с.
5. Dijk T.A. van. What is Political Discourse Analysis. Amsterdam, 1998. URL: http://www.discourse-in-society.org.
Опубліковано
2018-03-27
Сторінки
161-164