РЕАКЦІЇ НА МОВЛЕННЄВИЙ АКТ ПОГРОЗИ В СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

  • Олена Олександрівна Пономаренко
Ключові слова: вербальні реакції, гібридний мовленнєвий акт, директив, комісив, погроза, невербальні реакції

Анотація

Метою статті є встановлення типів реакцій на мовленнєвий акт погрози в сучасному англомовному діало­гічному дискурсі, зокрема, на його комісивний і директивний складники. Об’єктом дослідження є мовленнєві акти погрози, реалізовані в сучасному англомовному діалогічному дискурсі, які вивчаються стосовно перлокутивного ефекту, що відображається в реакціях на них.

Методами дослідження є дискурсивний аналіз, контекстно-ситуативний та прагмалінгвістичний метод, метод аналізу невербальних компонентів комунікації, кількісні підрахунки, метод суцільної вибірки.

Результатами дослідження є твердження, що погроза розглядається як гібридний іллокутивний тип, який суміщає в собі рівноправні інгерентні складники – директив і комісив. Директивний складник становить вимогу здійснити певну дію, висловлювану мовцем адресатові, а комісивний складник є зобов’язанням мовця виконати певну дію проти інтересів адресата в майбутньому в разі невиконання вимоги. Гібридність мовленнєвого акту погрози в англомовному діалогічному дискурсі визначає специфіку реакцій на нього. За критерієм засобу вира­ження ці реакції поділяються на невербальні та вербальні, за критерієм компонента погрози – на реакції на комі­сивний і реакції на директивний компоненти погрози. Питома вага вербальних і невербальних реакцій перебуває в рівновазі, проте переважають реакції на директивний компонент погрози. Вербальні реакції на мовленнєвий акт погрози за критерієм відображення його умов успішності демонструють такі типи: 1) реакції на підготовчу умову; 2) реакції на пропозицію (експліцитну чи імпліцитну); 3) реакції на умову щирості; 4) реакції на перлокуцію; 5) реакції на іллокуцію.

Як висновок можна зазначити, що найчастотнішими є реакції на підготовчу умову мовленнєвого акту погрози.

Посилання

1. Арутюнова Н.Д. Феномен второй реплики, или о пользе спора. Логический анализ языка: противоречивость и аномальность текста : сборник научных трудов. Москва : Наука, 1990. С. 175–189.
2. Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2007. 332 с.
3. Безугла Л.Р. Діалог, діалогічний текст та діалогічний дискурс. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2009. № 867. С. 3–8.
4. Безугла Л.Р., Крупкіна Т.В. Застереження як гібридний мовленнєвий акт. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія «Філологічні науки». 2012. № 29. С. 35–38.
5. Буренко Т.М. Когнітивно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту вибачення в англомовному дискурсі XVI–XXI століть : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2008. 20 с.
6. Бут Н.А. Просодические характеристики ситуативно обусловленных иллокутивных актов группы «менасивов» (экспериментально-фонетическое исследование на материале современного немецкого языка) : автореф. дисс. … канд. филол. наук ; Тамбовский государственный технический университет. Тамбов, 2004. 14 с.
7. Быстров В.В. Функционально-семантический анализ менасивных диалогических реплик : дисс. … канд. филол. наук ; Тверской государственный университет. Тверь, 2001. 124 с.
8. Вендлер З. Иллокутивное самоубийство. Новое в зарубежной лингвистике. Москва : Прогресс, 1985. Вып. 16. С. 241–247.
9. Колшанский Г.В. Паралингвистика. Москва : Наука, 1975. 231 с.
10. Паповянц Э.Г. Перлокутивная функция речевого акта угрозы. Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Людина. Мова. Комунікація» : матеріали міжнародної науково-методичної конференції. Харків : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2004. С. 210–212.
11. Почепцов Г.Г. Избранные труды по лингвистике. Харьков : Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, 2009. 556 с.
12. Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов. Новое в зарубежной лингвистике. Москва : Прогресс, 1986. Вып. 17. С. 170–194.
13. Сусов И.П. Лингвистическая прагматика. Винница : Нова книга, 2009. 272 с.
14. Шевченко І.С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків : Константа, 2005. С. 105–117.
15. Шевченко И.С. Гибридная природа извинения: когнитивно-прагматический анализ. Жанры речи : сборник научных трудов. Саратов : ИЦ «Наука», 2009. Вып. 6 : Жанры и язык. С. 329–337.
16. Falkenberg G. Drohen. Sprachliche Bewertung, polnisch und deutsch / Hrsg. von G. Falkenberg, N. Fries, J. Puzynina. Warschau : Wydawnictwa Universitetu Warszawskiego, 1992. S. 177–191.
17. Pérez Hernández L. Illocution and Cognition: A Constructional Approach. Logroño : Universidad de la Rioja ; Servicio de Publicaciones, 2001. 366 p.
18. Rolf E. Sprachliche Informationshandlungen. Göppingen : Kümmerle, 1983. 232 S.
19. Schegloff E., Sacks H. Opening up closings. Semiotica. 1973. № 7/4. P. 289–327.
20. Tsohazidis S.L. Scenes and frames for orders and threats. Conceptualizations and mental processing in language / eds. by R.A Geiger, B. Rudzka-Ostyn. Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 1993. P. 731–739.
21. Prison Break. URL: http://www.twiztv.com/scripts/ prisonbreak (дата звернення 15.04.2011).
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
64-71