КЛАСИФІКАЦІЯ «ФЕЙКОВИХ» НОВИН У СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

  • Юлія Леонідівна Главацька
Ключові слова: новітня медійна платформа комунікацій, самоорганізація, самореференція, дисипація, «перекручений» смисл, таксономія, атрактор, репелер

Анотація

У статті пропонується опис трьох актуальних класифікацій «фейкових» новин, що постають новітньою медійною платформою комунікацій у сучасному медіапросторі – трьохшаровому конструкті, який складається з медійованого, медіатизованого та медійного вимірів. Медійований простір співвідноситься з контентом, медіатизований – із середовищем його поширення та споживання, а медійний простір – це самі медіа та система їх взаємозв’язків.

Мета наукового пошуку полягає в тому, щоби з’ясувати місце «фейкових» новин в усемережжі, описати щільний зв’язок функційного навантаження новин, які перебувають у центрі уваги, з їхньою таксономією.

У статті надається визначення «фейкових» новин, тлумачиться семантика лексичної одиниці «фейк», зазначаються спеціальні веб-сайти, які поширюють неправдиві, дивні, а іноді сумнівні новини. Залучення загаль­нонаукових методів синтезу й аналізу, з одного боку, та методологічного інструментарію синергетики, з іншого, дозволяє говорити про самоорганізацію та самореференцію «фейкових» новин, що здатні до обміну інформацією, своєчасного реагування на зовнішні зміни.

У статті доводиться, що порядком параметра як основним інструментальним поняттям синергетики в текстах «фейкових» новин постає «перекручений» смисл. Ця тенденція (порядок параметра) є облігаторною, адже від уміння автора скористатися цим порядком залежить функція «фейкової» новини, її зміст, форма, тематика, мета, тип контенту та засоби його поширення. Відомо, що в системах, які самоорганізуються, наявні атрактори та репелери, які за допомогою опису екстралінгвістичних чинників, пресупозицій, інтенцій комунікантів, мовної картини світу поясняють створення будь-якого тексту. Як показало наше дослідження, атракторами «фейкових» новин постають їхні функції як результат кооперації автора та навмисно вигаданої (неправдивої) інформації, фактичність якої презентована в оригінальному тексті новини в масмедійному просторі. Репелерами, які уособлюють параметр «перекрученого» смислу, постають різні критерії, покладені в основу трьох наявних нині класифікацій «фейкових» новин, які вилучено методом синтезу. Перекручення інформації як наслідок недотримання ідентичності фінального результату в структурі оригінальної та «фейкової» новини сигналізує про те, що кожен об’єкт із внутрішньою невідповідністю є потенційно комічним і може актуально перетворитися на комічний у зміненому контексті, тобто в контексті «фейкової» новини. Роль автора «фейкової» новини як тексту соціально-критичного спрямування акумулює дві ролі – атрактора і репелера.

Посилання

1. Главацька Ю. “Fake” news functions: historical background of their development. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2018. Вип. 34. Т. 2. С. 150–152.
2. Грищенко О. Фейкова мовна особистість із погляду дискурсивної лінгвістики. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2016. № 6. С. 39–41.
3. Кіца М. Фейкова інформація в українських соціальних медіа: поняття, види, вплив на аудиторію. Наукові записки Української академії друкарства. Серія «Соціальні комунікації». Київ, 2016. № 1(52). С. 281–286.
4. Кузьмина Н. Современный медиатекст. Омск, 2011. 414 с.
5. Лавникевич Д. Фейки как новая медиареальность. URL: http://mediakritika.by/article/3573/feyki-kak-novaya-media-realnost (дата обращения: 12.12.2018).
6. Луман Н. Понятие общества. Проблемы теоретической социологии. Санкт-Петербург, 1994. Вып. 1. С. 25–42.
7. Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека. Москва, 2003. 464 с.
8. Мудра І. Поняття «фейк» та його види у ЗМІ. Теле- та радіожурналістика. Львів, 2016. Вип. 15. С. 184–188.
9. Ним Е. Медиапространство: основные направления исследований. URL: https://www.hse.ru/ mag/27364712/2013--14/83292427.html (дата обращения: 25.09.2018).
10. Омельчук Ю. Псевдоновини як жанр сучасного англомовного медіадискурсу: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний параметри : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Запоріжжя, 2018. 230 с.
11. Пихтовникова Л. Лингвосинергетика: основы и очерк направлений. Харьков, 2012. 180 с.
12. Піхтовнікова Л. Витоки, основні положення, напрями і перспективи сучасної лінгвосинергетики (у науково-по-пулярному викладі). Нова філологія. Запоріжжя, 2018. № 73. С. 95–101.
13. Семенець О. Синергетичні аспекти формування медійних дискурсивних практик. Нова філологія. Запоріжжя, 2018. № 73. С. 122–129.
14. Фейкові новини. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 12.10.2018).
15. “Fake” news. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/other-news-russian-41846967 (дата звернення: 12.12.2018).
16. McClain Faux News: 10 Best Websites for Fake News and Satire. URL: http://www.makeuseof.com/tag/faux-news-alert-best-websites-for-fake-news-satire/ (дата звернення: 21.10.2018).
17. Who started the expression “fake news”? URL: https:// english.stackexchange.com/questions/378178/who-started-the-expression-fake-news (дата звернення: 15.10.2018).
Опубліковано
2019-09-30
Сторінки
275-280