НАЦІОНАЛЬНА УНІКАЛЬНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

  • Вікторія Андріївна Антуф’єва Одеський державний університет внутрішніх справ
  • Вікторія Володимирівна Бєлоусова Одеський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0002-7825-679X
  • Катерина Іванівна Драпалюк Одеський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0002-0264-5596
Ключові слова: антропоцентризм, концепт, носій мови, менталітет, світобачення

Анотація

Статтю присвячено оглядові наукової концепції В. фон Гумбольдта й пов’язаних концепцій національного та концептуального наукового світогляду. Проаналізовано основні характеристики терміна «мовна картина світу» та його зв’язок із національно-культурною сферою певної мови. Загальна для конкретної мовної спільноти «мовна картина світу» як спосіб концептуалізації навколишнього світу людської діяльності виявляється в прагматиці, тобто у використанні мови її носієм. Національна мова – найважливіший етногенний фактор, тільки через оволодіння нею можливо прилучення до етнічного самосвідомості. Міжкультурна комунікація може бути адекватною тільки в разі максимально можливого знання її учасників про національно-специфічні риси національного складу мислення партнерів по комунікації. Фразеологічні одиниці тієї чи тієї мови мають національно-культурну специфіку й відображають традиції, звичаї, реалії, пов’язані з переказами, історичними фактами, літературними джерелами, що зумовлює їх національно-культурну семантику, місцевий колорит загалом. Мало знати фразеологічну одиницю, треба знати, що за нею стоїть, треба розглядати її у зв’язку з культурою країни, історією народу. Загальновідомо, що фразеологічний матеріал будь-якої мови в найбільш наочній формі відображає своєрідність побуту й життя того чи іншого народу, століттями накопичену ним мудрість, згусток думок, наявних у соціумі, тобто висловлює етноспецифічний спосіб світосприйняття, який формує національний менталітет. Фразеологізми дають можливість глибше зрозуміти історію народу, його ставлення до людських достоїнств і недоліків, специфіку світогляду. Доцільне й доречне використання фразеологічних одиниць у їх первинному вигляді оживляє мову творів, робить її емоційною.

Використання порівняльного та інтерпретативного методів, компонентно-семантичного й контекстного аналізу дало змогу встановити, що фразеологічний фонд мови є найціннішим джерелом інформації про культуру й менталітет народу, де зосереджені уявлення народу про міфи, обряди, звичаї, мораль, поведінку. Беручи до уваги той факт, що фразеологічний фонд – це не тільки мовна, а й культурно-історична скарбниця кожного народу, ми мали на меті провести аналіз національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць англійської та української мов. Основна мета проведеного авторками аналізу полягає в тому, щоб показати, як збіг між культурою та прагматикою впливає на прагматичний потенціал фразеологізмів і прагматичну цінність їх перекладів.

Посилання

1. Апресян Ю.Д. Избранные труды : в 2 т. Москва : Школа «Языки русской культуры», 1995. Т. 2 : Интегральное описание языка и системная лексикография. 766 с.
2. Арсентьева Е.Ф. Фразеология и фразеография в сопоставительном аспекте (на материале русского и английского языков). Казань : КГУ, 2006. 172с.
3. Вайсгербер Й.Л. Язык и философия Текст. Вопросы языкознания. 1993. № 2. С. 114–124.
4. Гумбольдт В.О. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. Москва : Прогресс, 1984. С. 156–180.
5. Кубрякова Е.С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики. Вопросы когнитивной лингвистики. 2004. № 1. С.6–17.
6. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу / В.В. Левицький, О.Д. Огуй, С.В. Кійко, Ю.Є. Кійко ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. Чернівці : Рута, 2000. 136 c.
7. Овсіюк М.О. Міжкультурна комунікація в умовах глобалізації. URL: http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Politologia/63704.doc.htm (дата звернення: 01.04.2020).
8. Осипов П.І. Міжкультурна комунікація: проблеми і перспективи. URL: http://bibl.kma.mk.ua/pdf/zbirnuku/7/8.pdf (дата звернення: 01.04.2020).
9. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. Москва : АСТ, Восток-Запад, 2007. 315 c.
10. Сепир Э. Введение в изучение речи. Избранные труды по языкознанию и культурологии. Москва : Прогресс : Универс, 1993. 654 с.
11. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. Москва : Издательство МГУ, 2008. 352 с.
12. Щепанська Х.А. Мовний образ, концепт, вербальний символ та їх функціонування в художньому тексті. Лінгвістичні дослідження. 2012. Вип. 33. С. 66–71. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/znpkhnpu_lingv_2012_33_14.pdf (дата звернення: 29.03.2020).
Опубліковано
2020-09-08
Сторінки
80-85