ІМПЛІЦИТНІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДІАЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

У статті на матеріалі сучасного німецькомовного діалогічного дискурсу розглядаються імпліцитні мов­леннєві акти застереження з метою встановлення особливостей їх вираження із застосуванням методів прагмалінгвістики – мовленнєвоактового аналізу та аналізу імплікатур. Об’єктом аналізу є висловлення, що реалізують МА застереження з імлікатурами у німецькомовному діалогічному дискурсі, які досліджуються на предмет лінгвопрагматичних характеристик. Дослідження проведено на матеріалі німецькомовних художніх текстів та серіалів ХХ–ХІ ст., які демонструють персонажне мовлення, максимально наближене до розмовного. Мовленнєвий акт застереження розглядається як гібридний іллокутивний тип, який характеризується одночасною реалізацією двох іллокуцій – асертивної і директивної. Ці іллокуції пов’язані на рівні пропозиційного змісту: директивний складник становить спонукання адресантом адресата до певної дії в інтересах останнього, а асертивний складник – повідомлення певного стану речей, релевантного для предикованої у спонуканні дії. Пропозиція МА застереження є складною: її частини перебувають у відношенні доповнення, крім того, часто вони мають спільні аргументи. Мовець має дві перлокутивні цілі, одна з яких (змусити адресата повірити, що пропозиція є істинною) підпорядкована іншій (змусити його вжити заходів). Дві іллокуції – асертивна (повідомлення) та директивна (порада) – можуть бути виражені як експліцитно, так і імпліцитно. У експліцитному мовленнєвому акті застереження обидва складники виражено експліцитно – реченнями розповідної і спонукальної структури, відповідно. Під імпліцитним мовленнєвим актом застереження розуміється такий мовленнєвий акт, один із складників якого або обидва складники – асертивний та директивний – виражені імпліцитно. Імпліцитне вираження означає інтендування імплікатури – імпліцитного смислу, який мовець навмисно вкладає у висловлення (інтендує), а адресат виводить на ґрунті буквального значення мовних одиниць і дискурсивного контексту. Імпліцитний МА застереження має три типи вираження: 1) асертивний складник виражено експліцитно, директивний складник – імпліцитно, 2) директивний складник виражено експліцитно, асертивний складник – імпліцитно, 3) імпліцитно виражено обидва складники. Третій тип має два різновиди залежно від того, яким структурним типом речення він виражений – розповідним чи питальним.