ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ C. КОЛЛІНЗ «ГОЛОДНІ ІГРИ»: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Метою наукового дослідження є вивчення лексико-семантичних та лексико-стилістичних особливостей роману сучасної американської письменниці Сюзанн Коллінз «Голодні ігри» в україномовному перекладі Уляни Григораш. Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань: 1) дослідити мовно-стилістичні особливості перекладу твору; 2) показати характерні особливості твору та стилю письменника.

У роботі було застосовано такі методи дослідження: 1) метод компаративного аналізу, для порівняння текстів оригіналу та перекладу, виявлення у них елементів індивідуального стилю автора та перекладача; 2) експлікація (дескриптивний метод).

В результаті дослідження виявилось, що постать, позамовний досвід, а також ерудованість перекладача неабияк впливають на якість та адекватність перекладу. Було виявлено, що перед початком роботи над пере­кладом інтерпретатору твору необхідно провести велику доперекладацьку роботу, яка полягає в опрацюванні додаткової інформації як про постать автора та його доробок, так і про епоху, в якій він жив, зверненні до критичних статей про твір, джерел про культуру мови оригіналу тощо. Було виявлено, що у перекладі обов’язково відображається індивідуальність перекладача, яка виявляється в використанні лексико-семантичних та лексико-стилістичних елементів перекладу, які не мають прямих відповідників у тексті оригіналу. Під час декодування тексту перекладач також може випускати або навпаки, виявляти особливості першотвору, що насамперед залежить від його особистості, життєвого та професійного досвіду, поглядів на переклад, певних перекладацьких настанов, реалізованих під час роботи з конкретним оригіналом.

Провівши зіставний аналіз оригіналу та перекладу роману «Голодні ігри», ми дійшли висновку, що перекладачу У. Григораш вдалось зберегти мовностилістичні та ідейно-художні домінанти як складники ідіостилю С. Коллінз. Переклад роману «Голодні ігри» У. Григораш є джерелом збагачення та збереження української мови. Перекладач працювала над відтворенням словотворчого потенціалу рідної мови, застосовуючи діалектну, розмовну, застарілу лексику, різноманітні ідіоми для підсилення впливу на читача та досягнення лексико-семантичної єдності оригіналу та перекладу. У. Григораш виконала велику роботу та змогла відтворити елементи стилю С. Коллінз у своєму перекладі, а також адаптувати та стилізувати текст перекладу для українського читача. Загалом ми можемо стверджувати, що перекладачка створила гідний переклад, а не переспів даного твору, відтворивши мовні особливості героїв, стилізувавши переклад шляхом вживання рідковживаної лексики, а також наблизивши його до українського читача через знайому йому фразеологію, лексику та стилістичні прийоми.

Переклад роману є адекватним з точки зору відтворення індивідуального стилю автора оригіналу.