МЕДІА-ДИСКУРС КРІЗЬ ПРИЗМУ КОГНІТИВНОЇ ПРАГМАТИКИ

Анотація

У статті розглядається кореляція медіа-дискурсу з когнітивно-прагматичною субпарадигмою лінгвістичних досліджень. Особлива увага приділена з’ясуванню важливості поєднання ментальної і вербальної складової частин у сучасному дискурсі ЗМІ. Надано короткий огляд понять когнітивної прагматики, детерміновано властивості когнітивно-прагматичного підходу з опорою на індивідуальне концептоформування суб’єкта. Крім того, встановлено, що медіа-дискурс, а саме вербальну діяльність, неможливо досліджувати без урахування базисної ментальної складової частини. Медіа-дискурс одночасно виконує функцію інформування і функцію впливу, представляє сукупність різних типів дискурсів, які створюють ідеологічну платформу для досягнення інтенцій автора новинних повідомлень. Поєднання когнітивно-семантичних і комунікативно-прагматичних аспектів дослідження медіа-дискурсу з урахуванням мисленнєво-мовленнєвих процесів людини є базисною основою для конструювання іміджу міжнародних інституцій. У зв’язку з цим, когнітивно-прагматична субпарадигма розглядає комунікативну взаємодію у медіа-дискурсі як процес актуалізації ментальної діяльності і фокусує увагу на інтенціональних чинниках комунікації. Загальнонауковим методологічним підґрунтям роботи є принцип антропоцентризму, відповідно до якого визначальну роль в усіх сферах діяльності людини відіграє суб’єктний чинник. Конкретно-науковою базою є когнітивно-прагматичний підхід до вивчення мовних об’єктів, який дозволяє органічно поєднати постулати структурної та формально-логічної лінгвістики з когнітивними та комунікативними принципами. Згідно з фундаментальними принципами зазначеного підходу, інтенція визначає структуру висловлення та впливає на процеси формування і селекції вербальних засобів. На всіх етапах роботи послідовно застосовано індуктивний метод, відповідно до якого дослідження здійснено у напрямі «від аналізу конкретного матеріалу – до узагальнень та висновків». Метод словникових дефініцій та пов’язаний із ним метод компонентного аналізу використано при встановленні словникового значення термінів. Застосування актуальних евристичних прийомів дає змогу розчленувати понятійний простір на кілька десятків значних тематичних блоків, ядерними елементами яких витупають базові, ключові поняття та ідеї.

У межах аналітико-критичного етапу використовувалися переважно загальнонаукові методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, абстрагування, конкретизації, зіставлення та системного аналізу, а також лінгвістичні прийоми дискурс-аналізу та аналізу словникових дефініцій. Системний аналіз використано разом із вищевказаними методами та прийомами. Системоцентризм (соціо- та антропосистемоцентризм) передбачає інтерпретацію мови та мовленнєвої діяльності як цілого, що взаємодіє із середовищем, у ролі якого виступає соціум.