АРХЕТИПНІ СЛОВЕСНІ ОБРАЗИ В СВІТОВІЙ ПОЕЗІЇ (ДОСВІД МУЛЬТИМОДАЛЬНОГО АНАЛІЗУ)

Анотація

У статті запропоновано когнітивний та мультимодальний аналіз поетичних текстів епохи модернізму й постмодернізму з метою виявлення спільних і відмінних рис у формуванні й функціонуванні словесних поетичних образів. Увагу зосереджено на архетипних образах, оскільки в них відображені спільні для багатьох лінгвокультур алюзії на біблійні та міфологічні мотиви й сюжети. Пояснено особливості формування архетипних символів у кожний літературно-стильовий період, розкрито мовні механізми формування словесних образів-символів та виявлено лінгвостилістичні засоби втілення архетипної символіки в поетичних текстах різних лінгвокультур. .Наголошено на відмінності словесних архетипних образів, лінгвостилцістичною основою формування яких є алюзія на бібілійні, фольклорні чи міфологічні мотиви і сюжети,від ідіотипних словесних образів, у творенні котрих використовують-сяпереосмислення архетипних символів. На основі мультимодального аналіу формування архетипних образів встановлено особливості їх функціонування в світовій поезії, що, своєю чергою, уможливило виявлення домінантних тенденцій формування нових і прихованих смислів тексту в епоху модернізму й постмодернізму. Реміфологізація притаманна творенню архетипних образів у модерністських текстах, натомість в постидерністських текстах спостерігається реінтерпретація змісту архетипів. Кожний окремий літературно-стильовий напрям характеризується своєрідними засобами і способами вітворення архетипного значення. Так, для символістів більш характерним є відродження архетипних символів, а для постсимволізму – переосмислення традиційних смислових зв’язків імені й того, що воно означує. Символічні значення кольору набувають у творчості різних поетів своєрідного авторського тлумачення. У перід модернізму розвиток параболічного мислення та тенденція до конвергенції тропів зумовили формування нового словесного поетичного образу – образу-параболи. Натомість 3у постмодернізмі активізація парадоксального та ессеїстичного поетичного мислення призвела до трансформації метафори у метаболу. Слоесний поетичний образ-метабола є образом, який неможна поділити надвоє, на пряме та непряме значення.