МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-32Ключові слова:
методологія перекладу, поле, тон, спосіб, критерії оцінюванняАнотація
У статті розглянуто теоретико-методологічні аспекти та результати дослідження, проведеного з метою визначення особливостей програми перекладознавчого аналізу тексту як обмеженої вибіркової дисципліни для студентів третього курсу факультету іноземної філології. Незважаючи на новітній характер та значну кількість проведених у цій галузі перекладознавчої методології досліджень, немає послідовних підходів щодо визначення єдиної моделі перекладознавчого аналізу текстів у різних культурних та ситуаційних контекстах. Згідно з методологією, спочатку був проведений попередній аналіз тексту з урахуванням ситуаційних факторів: просторових, часових та спонукальних відмінностей, а також мети спілкування, культурних особливостей, пов’язаних зі знанням, досвідом або сприйнятливістю реципієнтів. На наступному етапі було застосовано послідовну модель критичного читання як безпосередній перекладознавчий аналіз тексту за макро- та мікротекстовими значеннями поля, тону та способу. Найсуттєвішою перевагою цієї моделі аналізу є покрокова процедура, що передбачає відповіді на різні питання, що стосуються тематичного, модального та метатекстового компонентів тексту. Такий підхід дав змогу спростити сприйняття складного теоретичного матеріалу й показати, як саме текстовий аналіз збільшує ефективність перекладацької діяльності та визначає вибір стратегій перекладача. Мета перекладознавчого аналізу залежала від типології тексту, регістру, сфери знань, дієслівного чи іменного характеру, факторів когерентності та когезії. Під час занять було використано та проаналізовано опорний план аналізу та текстові зразки переважно інформативного характеру. На етапі перевірки студентам було запропоновано заповнити анонімну анкету, що містила набір оцінювальних запитань та тверджень. Отримані результати свідчать про те, що для студентів найбільш складним виявився матеріал, пов’язаний з термінологією та досягненнями вчених. Теоретичний курс був охарактеризований як корисний та актуальний, незважаючи на те, що більшість студентів не мають значного досвіду, а їхні уявлення про майбутню професійну перекладацьку діяльність дещо абстрактні. Респонденти також відзначили особли вості риторики лекцій, які варто покращити, й запропонували найбільш складні типи текстів, які вони хотіли б додати до програми курсу. Цікаво, що студентам особливо сподобався аналіз паралельних газетних текстів. Проведене опитування спонукало студентів до активного обговорення нового курсу з викладачем, підвищило рівень їхньої зацікавленості та професійної мотивації.