«КАЗКАР» ЯК ТИП «ЕМОТИВНОГО-Я» ІДЕНТИЧНОСТІ ДИТЯЧОГО ПОЕТА
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-2-11Ключові слова:
віршована казка, сучасний автор, Джулія Дональдсон, ідентичність, принцип емотивного конструювання, компоненти «емотивного-Я», «Груффало», «Що почуло сонечко», «оптиміст», «гуморист»Анотація
У пропонованій розвідці розглядається конструйована сутність ідентичності англомовного дитячого поета, зокрема принцип емотивного конструювання. Стаття націлена на з’ясування компонентів «емотивного-Я» ідентичності такого сучасного британського дитячого поета, як Джулія Дональдсон, чиї поетичні твори користуються популярністю по всьому світу.
У цій роботі розглядаються поняття «ідентичність» та «ідентичність дитячого поета», звертається увага на пропоновані наукові розвідки щодо механізмів конструювання ідентичності. Наступним кроком виявляється репрезентація методології виокремлення компонентів «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета, що охоплює теорію «Я-концепції», психобіологічну модель емотивної події, покладену в основу підходу до виокремлення семантичних моделей емоційного вираження.
На основі аналізу інтерв’ю з Джулією Дональдсон і поетичних текстів (загальною кількістю 20 віршованих казок та історій), створених за період з 1993 по 2017 роки, інтерпретується принцип емотивного конструювання ідентичності дитячого поета, зокрема встановлюються компоненти «емотивного-Я» ідентичності автора. У статті виявлені когнітивні, афективні та поведінкові компоненти, що дають змогу конституювати «казкар» як тип «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон.
У процесі дослідження здійснювався аналіз віршованих казок та історій Джулії Дональдсон за такою схемою: вид казки, вікова категорія читачів, схема римування, сюжетна лінія і композиційна схема, система персонажів, хронотоп, кореляція назви, тривимірність та інші характерні особливості казки, мовно-стилістичні особливості вербалізації «казкар» як типу «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон, репрезентація інших типів «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета.
У статті наводиться приклад аналізу римованої казки “What The Ladybird Heard” Джулії Дональдсон щодо актуалізації такого типу «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета, як «казкар». За допомогою лінгвістичного опису були виявлені мовно-стилістичні особливості, що надають можливості виокремлення інших типів «емотивного-Я». Так, у римованій казці “What The Ladybird Heard” актуалізуються «оптиміст», «жартівник», «гуморист» як типи «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета.
Розвідка завершується репрезентацією кількісної кореляції типів «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон у дитячому поетичному дискурсі, а також зазначенням можливостей для подальшого дослідження ідентичності дитячого поета.