ОБРАЗ МИРУ В НАРОДНОПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ ЕПІЧНОЇ ПОЕМИ «KUDRUN»)

Анотація

У статті представлено результати дослідження природи словесного образу миру народнопоетичного дискурсу в річищі нової галузі філологічної науки – когнітивної поетики. Когнітивна поетика вивчає художню семантику через лінгвокогнітивні стратегії формування й опрацювання опредметнених у поетичних текстах знань про навколишній світ (реальний чи квазіреальний). За допомогою методики лінгвокогнітивного аналізу словесного поетичного образу (Л.І. Бєлєхова) виявлено зміст і смисл передконцептуальної, концептуальної та вербальної сторін об’єкта дослідження. Зроблено спробу реконструювати етимологію слова vride для найдавнішого періоду існування індоєвропейської прамови, окреслити лінгвокогнітивні механізми створення німецькомовних словесних поетичних образів миру ХІІІ століття, простежити динаміку і розвиток їх смислового наповнення. У процесі зіставлення сучасного й середньовічного понять «мир» з’ясовано, що загальна уява про феномен змінилась у напрямі: «ціле»/«частина». Номен vride є праформою *prîta- зі значенням «розмір» і має місце в інших індоєвропейських (санскрит, латина) та ностратичних (уральська, алтайська, семітохамітська, дравідійські, картвельські) мовах. Встановлено, що словесний поетичний образ миру ХІІІ століття викристалізувався в надрах базових (архетипних), конвенційних (стереотипних) та індивідуальних знань етносу, ступінь його новизни залежить від типу лінгвокогнітивного механізму, який лежить в основі внутрішньої форми цього образу. Внутрішня форма показує, що мир – динамічне мисленнєве утворення, в якому синтезуються чуттєво-оцінна й предметно-пізнавальна діяльність медіальної людини, що корелюють із видами поетичного мислення (асоціативним, аналоговим та парадоксальним). Тип лінгвокогнітивного механізму визначено через аналіз лінгвокогнітивних операцій формування словесного поетичного образу в аналізованій епічній поемі. Доведено, що механізми створення словесних поетичних образів миру ґрунтуються на основі лінгвокогнітивних операцій мапування, розгортання, спеціалізації і модифікації, які включають у себе лінгвокогнітивні процедури узагальнення, конкретизації, компресії, комбінації, нарощування. Когнітивним механізмом творення словесного образу виступає архетипна концептуальна схема МИР Є МИЛІСТЬ. Виділено прототипову концептуальну схему МИР Є ЗЛАГОДА, яка зумовила появу двох стереотипних концептуальних схем МИР Є МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ та МИР Є ДРУЖБА, які стали концептуальною основою словесних поетичних образів МИР Є ПОЗИТИВНЕ/НЕГАТИВНЕ ПЕРЕЖИВАННЯ, МИР Є ЖИТТЯ, МИР Є НЕГАТИВНИЙ АРТЕФАКТ, МИР Є НАСИЛЛЯ, МИР Є ДВОСТОРОННЯ ЗГОДА, МИР Є ВИБІР, МИР Є НЕГАТИВНА ЕМОЦІЯ, МИР Є ВЛАСТИВІСТЬ, МИР Є САКРАЛЬНІСТЬ, МИР Є ТАБУ, МИР Є БЛАГАННЯ, МИР Є ОЦІНКА, МИР Є ЕТИКЕТ.