ЛІНГВОКОГНІТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ СТРУКТУР У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Анотація

Метою цієї статті є дослідження порівняння, яке реалізоване порівняльними структурами з маркерами wie та als, за лінгвокогнітивними параметрами. Структуру та процес порівняння намагаємося подати у вигляді фрейму, схематично, щоб змоделювати перехід від ментальних процесів у свідомості адресата до лінійної мовної структури та від лінійної вербальної структури в об’ємну ментальну одиницю.

Методи. До лінгвокогнітивного аналізу фактичного матеріалу залучено методику моделювання багаторівневих концептуальних мереж (Жаботинська, 1999, 2004, 2008, 2009), розпрацьовану з урахуванням положень фреймової семантики (Мінський, 1979, Fillmore, 1966). Перехід до лінгвокогнітивних методів полягає в застосуванні фреймового моделювання як методу науково-пізнавальної діяльності для репрезентації порівняння як універсальної лінгвокогнітивної моделі знань із метою виявлення закономірностей інтелектуальної та вербальної діяльності адресата. За допомогою фрейму моделюємо перехід від ментальних процесів у свідомості адресата до лінійної мовної структури та від лінійної вербальної структури в об’ємну ментальну одиницю, що є декодуванням інформації, у процесі якого мовна структура проходить крізь утворений реципієнтом фрейм, розгортається й зумовлює в його свідомості відповідні образи та поняття.

Результати. Фрейм порівняння розглянуто як мережеву модель у вигляді вузлів і зв’язків між вузлами (пропозиціями), які генеруються через пропозиційні схеми, що залежно від категорії ознаки мають кілька варіантів: 1) квантитативна схема (порівняння за кількісним параметром), 2) кваліфікативна схема (порівняння за якісним параметром), 3) схема способу дії (порівняння за акціональним параметром). Фрейм порівняння представлений фреймовими мережами подібності та відмінності, що репрезентовані відповідно субфреймами тотожності, схожості, уподібнення, рівності та протиставлення, несхожості, неподібності, нерівності, варіативність яких зумовлена певними характеристиками ситуації порівняння: ідентифікується якісна чи кількісна ознака; залежить подібність від суб’єктивного сприйняття, чи не залежить від людини; порівнюються концепти однієї чи різних понятійних сфер; актуалізується статична чи динамічна характеристика.

Висновки. Переваги лінгвокогнітивного підходу до процесу порівняння очевидні, оскільки він відкриває широкі перспективи бачення цього феномену у взаємозв’язку з людиною, з її розумовими і пізнавальними процесами у всіх зв’язках із навколишнім світом.