ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕТАФОРИЧНОЇ МОДЕЛІ «GEFÄNGNIS ≡ SAKRALE SPHÄRE» У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСАХ

Анотація

У статті здійснюється спроба виокремлення концептуальних метафор, які репрезентують м-модель «GEFÄNGNIS ≡ SAKRALE SPHÄRE» у сучасному німецькому художньому та публіцистичному дискурсі; аналізуються особливості функціонування досліджуваної м-моделі крізь призму її фреймо-слотової структури; визначається місце концепту GEFÄNGNIS як предмета сакральної сфери в метафоричній концептосфері німецького етносу. Детальний аналіз системи концептуальних метафор, що є наслідком проекції кожного корелятивного домену на референтний домен В’ЯЗНИЦЯ, дає змогу дослідити, з якими саме сферами людського життя корелює концепт GEFÄNGNIS у німецькомовній етнокультурі та яке його місце серед інших концептів, що формують концептуальну картину світу носіїв німецької мови. Результати наших попередніх досліджень образного сегмента концепту GEFÄNGNIS показують, що метафоричний діапазон концептуального простору GEFÄNGNIS формується корелятивними доменами, які проектуються на референт GEFÄNGNIS. Вони допомагають інтерпретувати поняття GEFÄNGNIS і включають 21 член, що умовно зараховано до 3 груп: людина, природні явища та космос. Метафоричне моделювання досліджуваного концепту показало, що антропоморфна метафора, що включає концептуальну метафору «GEFÄNGNIS ≡ SAKRALE SPHÄRE», є найбільш продуктивною та активною. Встановлено, що структуру м-моделі «GEFÄNGNIS ≡ SAKRALE SPHÄRE» утворюють фрейми: «Почуття», «Душа», «Життя/Буття/Існування», «Ласка», «Відчуття», «Емоційний стан», «Рай», «Спогад», «Магія», «Доля», «Віра», «Посвята» та «Пекло». Аналіз метафоричних номінацій, які вербалізують концептуальну метафору «GEFÄNGNIS ≡ SAKRALE SPHÄRE», засвідчує той факт, що до сакральної сфери належить все те, що відрізняється від звичних понять, предметів і явищ. Дослідження контекстуального значення метафоричних номінацій дало змогу простежити стереотипність у процесі осмислення в’язниці, надаючи їй когнітивних характеристик, притаманних саме сакральній сфері. Виокремлення концептуальних метафор, які експлікують концепт GEFÄNGNIS у сучасному німецькому публіцистичному та художньому дискурсах, доводить, що в німецькомовному просторі В’ЯЗНИЦЯ як сакральне явище має кілька мовних реалізацій. Найчастіше для представника німецької культури в’язницею виступають почуття, душа та життя. Особливо поширеним також є ототожнення емоційного стану людини з в’язницею.