СЛЕНГ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Анотація

Результати. У статті розглянуто проблеми сучасного молодіжного мовлення, функціонування молодіжного сленгу як реалії сьогодення. Досліджено лінгвістичне явище «сленгу» як динамічне, періодично змінюване, соціокультурне явище різних прошарків населення та вікових категорій. Узагальнене теоретичне поняття «сленгу». Обґрунтовано доцільність уживання сленгу у побуті та діловому мовленні. Вказано на шляхи формування молодіжного сленгу. Розвідка аналізує використання ненормативної лексики в сучасній українській літературній мові. Простежується стилелогія окремих лексем молодіжного сленгу та визначаються чинники, що впливають на виникнення тих чи тих мовних одиниць. З’ясовано найуживаніші лексеми молодіжної субмови.

Визначено лінгвокультурні особливості й місце сленгу у загальній системі повсякденного мовлення. Диференційовано елементи сленгів за соціальною та віковою стратою.

На основі словникової інформації класифіковано на окремі тематичні групи сленгів за родом і способом вживаності у мовленні. Визначено особливі групи сленгів – професійні. Звернено увагу на групи сленгу закриті, зашифровані для загального вжитку окремими групами, зокрема, молодими людьми з девіантною поведінкою.

Проаналізовано позитивні та негативні наслідки вживання сленгу та його вплив на формування словникового запасу підлітків та молоді. Визначено роль сленгу для розвитку соціокультурної мовної ситуації та моралі загалом.

Висновки. У статті визначено роль сленгу в мовленні сучасної молоді, досліджено сленгові слова та вирази, з’ясовано їхню специфіку та виокремлено кілька різновидів сленгу з різною лексичною конотацією. Доведено, що сленг – це складова частина молодіжної культури й мислення, своєрідний словесний код, а отже, молодіжний жаргон є органічною частиною української мови.