АКТУАЛІЗАЦІЯ ВУЛЬГАРИЗМІВ У ТЕКСТАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Анотація

У статті з’ясовано особливості функціонування вульгарної лексики у текстах суспільно-політичної тематики, проаналізовано негативні тенденції інтенсифікації вульгарних і грубих слів, їхнє активне входження в мову сучасної публіцистики.

Мета статті – виявити особливості функціонування вульгарної лексики та здійснити лексико-стилістичний аналіз вульгаризмів у мові сучасної преси.

Методологічну основу дослідження становить розуміння вульгаризмів та особливості їх функціонування у текстах суспільно-політичної тематики. Методи дослідження зумовлені його метою і завданням. У статті використано описовий метод, функціонально-стилістичний метод та метод трансформаційного аналізу.

Результати. У сучасній українській мові постійно відбуваються зміни, під дією як мовних, так і позамовних чинників. Найкраще ці трансформації простежуються в публіцистиці, зокрема в мові засобів масової комунікації. Вони відображають демократизацію в різних сферах життя, певну емоційність, оцінність, агресивність, комп’ютеризацію, що своєю чергою віддзеркалює мова. Як зауважує О. Тараненко, процеси демократизації та лібералізації позначені активними пошуками нових виражально-зображальних засобів мовлення в ЗМІ, нівелюванням рис, невластивих мові публіцистики, ослабленням і розмиванням певних стильових і стилістичних обмежень, розхитуванням мовностилістичних і правописних норм тощо (Тараненко, 2019: 33–34). Процеси демократизації та лібералізації зумовлюють тенденцію до орозмовлення, виявленою тим, що в медіатекстах актуалізуються мовні одиниці, які знаходяться на периферії літературної мови, зокрема розмовне мовлення, і навіть перебувають за її межами. Ідеться про арготизми, жаргонізми, сленгізми, вульгаризми, діалектизми, які автори публікацій активно вживають для досягнення певного стилістичного ефекту.

Висновки. Збагачення мови розмовними, переважно вульгарними елементами, засвідчують процеси демократизації та лібералізації в суспільстві. Аналізовані лексеми відображають стан розвитку суспільства, дають конкретну оцінку явищам, подіям, людям; пожвавлюють виклад матеріалу, надаючи публіцистичним текстам доступності та невимушеності. Та водночас часте вживання цих слів призводить до засмічення мови нелітературною лексикою та до вульгаризації мовлення.