ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РОЗМОВНИХ ДІЄСЛІВ У ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Анотація

Мета статті – на матеріалі сучасних масмедійних джерел згрупувати й визначити функційно-стилістичне навантаження дієслів, що перебувають поза межами літературного мовлення, схарактеризувати їх як засоби реалізації певних інформаційно-експресивних функцій і проаналізувати з акцентом на сучасну соціальну динаміку.

Методи. Досягненню сформульованої мети й розв’язанню завдань посприяв комплекс лінгвістичних методів, зокрема: описовий (для визначення диференційних ознак розмовних номінацій), методи компонентного (для групування аналізованих мовних одиниць з огляду на їхнє лексичне значення), комплексного (уможливив розгляд дієслів зазначеного різновиду на тлі лексико-семантичного й стилістичного мовних рівнів) і контекстуально-семантичного (посприяв вивченню розмовних дієслів в аспекті текстового оточення та з більшою імовірністю окресленню їхньої своєрідності) аналізу; методика трансформаційного аналізу (для виявлення семантичної подібності та відмінності між первинними й вторинними значеннями описаних розмовних дієслів через особливості їхніх видозмін).

Результати. Засвідчені в газетних статтях розмовні дієслова структурують три групи:

1) лексеми, що функціонують зі значенням, зафіксованим у словнику: розбазарювати, поцупити, спустити, угробити та інші;

2) дієслівні форми, хоч і зафіксовані в лексикографічних працях, проте в досліджуваних газетних публікаціях ужиті з іншим значенням: тирити, розпилювати, віджати тощо;

3) мовні одиниці, не зафіксовані в 11‑томному «Словнику української мови»: профукати, прогульбанити, розтранжирити.

Послуговуючись розмовними дієслівними формами, що відбивають пов’язані з грішми й загалом із фінансово-економічною діяльністю України процеси, журналісти прагнуть закцентувати увагу на негативних явищах у сучасному суспільстві, корупційних схемах, зловживаннях в економічній сфері, неконтрольованості використання державних коштів, свавіллі чиновників тощо. Автори намагаються подати інформацію так, аби зацікавити читача, сконцентрувати його увагу на повідомлюваному, употужнити психологічний вплив на нього, й задля цього добирають різні мовні одиниці, зокрема й розмовні.

Висновки. Засвідчені в масмедійних джерелах розмовні дієслівні форми, по-перше, слугують одним із засобів віддзеркалення головних подій в економічному житті українців та їхньої держави, а з іншого – надають інформації емоційно-експресивного забарвлення, найчастіше негативного, особливо коли йдеться про порушення в економічній сфері. Перспективу дослідження вбачаємо в студіюванні юридичної лексики в текстах економічної тематики.