МУЛЬТИМОДАЛЬНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ЕМОЦІЙ: ІНТЕРСЕМІОТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інтерсеміотичного перекладу мультимодального кінотексту у площину графічного наративу ілюстрації та перекладності візуальних/графічних текстів. Комунікативна функція муль- тимодальних текстів дозволяє аналізувати одну референтну ситуацію за допомогою різних семіотичних засобів. Робота вивчає особливості вербалізації емоцій, почуттів та думок, викликаних фільмом та ілюстра- цією у представників двох культур; пояснює механізми виникнення емоцій та причини різного сприйняття (аудіо) візуальної інформації. У публікації наведено семіотичний аналіз архітектурної споруди, зображеної на ілюстрації, та вивчено символіку ліній, форм, фігур та кольорів. Дослідження виконане на матеріалі кінофільму «Ностальгія» Андрія Тарковського, ілюстрації архітектурного об’єкта за мотивами кінофільму за авторством дизайнера Федеріко Бабіни, професійних рецензій і аматорських відгуків на кінофільм суб’єктів англомовної культури та дескрипцій емоцій та почуттів, викликаних ілюстрацією в суб’єктів експерименту (українські студенти), які не мають професійних знань у галузі кіно. Вербальна інтерпретація ілюстрації учасниками асоціативного експерименту приводить до конструювання смислів. Ми розглядаємо можливість та якість збігів між дескрип- ціями емоцій та думок представників різних професій та культур про кінофільм, беручи до уваги той факт, що учасники експерименту не мали жодної інформації про назву, сюжет фільму, режисера, символіку художньої мови ілюстрації. Стаття також вивчає лінгвістичні особливості текстів дескрипцій. Публікація експериментально перевіряє, наскільки отримані дескрипції суб’єктів експерименту відрізняються від теми, жанру оригінального тексту (кінофільм). На основі теоретичного матеріалу доходимо висновку, що емоції є внутрішніми передба- ченнями, якість яких залежить від інтероцепції та емоційної гранулярності суб’єктів. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що суб’єкти експерименту демонструють схожі емоції, почуття та думки про мультимодальний кінотекст, перекладений засобами іншої невербальної семіотичної системи (ілюстрації), що й представники іншої культури, які мають професійні знання в галузі кіно. Перші інтерпретують візуальну інформацію інтуїтивно, останні – на основі раціонального знання про предмет. Студенти, що не мають спеці- альних знань у галузі кіно, користуються обмеженими лінгвістичними засобами, які, однак, чітко повідомляють про жанр, тему й особистість режисера. Кінокритики залучають увесь спектр лінгвістичних засобів у своїх текстах для досягнення комунікативної мети.