АСИМЕТРІЯ МОДАЛЬНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

У статті обґрунтовано питання співвіднесеності модального вираження діалогічного мовлення в худож- ньому перекладі. Визначаються особливі характеристики діалогу, однією з яких постає модальність як функцій- но-семантична категорія, що виражає різні види ставлення мовця до висловлюваного. Категорія модальності забезпечує діалогічність як властивість тексту, підкреслюючи його комунікативну природу як однієї з одиниць мовного спілкування, зміст яких пов’язаний зі ставленням до цінності й вимагає відповідного розуміння та інтер- претації. Об’єктивна модальність відбиває характер об’єктивних зв’язків, на які спрямований пізнавальний акт, а саме зв’язки можливі, дійсні й необхідні. Суб’єктивна модальність – це оцінка з боку особи, яка вказує на ступінь правдивості думки, що відбиває ситуацію. Смислову основу суб’єктивної модальності утворює поняття оцінки, що містить не тільки логічну кваліфікацію повідомлення, але й різні види емоційного ставлення. Суб’єктивна модальність має мовні ресурси, які прагнуть до нескінченності. Ця істотна ознака може набувати вигляду твердження, зауваження, уточнення, припущення, бажання тощо й виражатися граматичними, лексичними й просодичними засобами. Однак проблема модальності діалогічного мовлення заслуговує пильнішої уваги, оскільки існує певна особливість вираження тих чи інших модальних висловлювань у досліджуваному функціо- нальному типі. Однією з найважливіших психологічних особливостей діалогічного мовлення є його ситуатив- ність, яка проявляється в тому, що часто його зміст можна зрозуміти лише з урахуванням тієї ситуації, до якої він належить, а отже, вимагає від перекладача адекватної інтерпретації ситуації. Вивчення специфіки симетричного чи асиметричного вираження модальних значень в оригінальних і перекладних художніх творах і є першим завданням пропонованої розвідки. У статті особливого викладення набуває теза про те, що в разі неправильної інтерпретації висловлювання, а саме передавання не тієї модальності повідомлення, що була закладена автором у комунікативному акті, виникають інформаційні збої, а отже, асиметрія сприйняття пові- домлення постає в центрі уваги дослідження.