АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФЕМІННОЇ ЛЕКСИКИ У ТЕКСТАХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (20-ТІ РОКИ ХХІ СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-2-11Ключові слова:
фемінативи, агентиви, стилістика, лінгвоґендерологія, фемінативи, українська мова, професіоналізмиАнотація
Стаття присвячена актуальним функціональним тенденціям фемінної лексики в офіційно-діловому стилі української мови. Офіційно-діловий стиль української мови є одним зі стилів, де фемінативи вживаються найменше. Однак останні кілька років (зокрема, після схвалення нової редакції Українського правопису 2019 року) спостерігається поступове збільшення частотності вживання фемінативів у юридичних текстах, назвах професій, документах та мові урядових установ України, міжнародних неурядових організацій, громадських та волонтерських об’єднань. Тема статті є продовженням серії досліджень актуальної теми, недостатньо представленої серед робіт лінгвоґендерологів. Матеріалом дослідження слугували жіночі назви професій, а також назви жінок, які вживаються у текстах офіційно-ділового стилю української мови. Очевидно, що більшість актуальних випадків вживання фемінних агентивів не відповідають належним словниковим нормам, а також їм притаманні своєрідні риси: більшість фемінативів-запозичень, вживання паралельних назв жіночого та чоловічого роду, фемінативи – складні слова тощо. Cеред досліджених лексичних одиниць (32 одиниці) можна виокремити 4 окремі лексико-семантичні групи: фемінативи – назви посад, внесені до ДКПУ (7 одиниць), фемінативи іншомовного походження на позначення назв професій (3 одиниці), офіційно-ділові назви жінок – складні слова (6 одиниць), фемінні суржикізми на позначення назв вакансій (4 одиниці). Консервативність офіційно-ділового стилю української мови та плутанина, викликана широким функціонуванням паралельних форм фемінативів, яке виникає внаслідок невідповідності словникових норм та узусу, веде до невиправданого вживання запозичень, проникання суржикових елементів, що є неприпустимим для цього стилю мови. Поточна динаміка вживання фемінної лексики в офіційно-діловому стилі та впровадження стандартів ґендерно чутливої мови вказують на те, що ця тенденція продовжиться й у наступні роки, а поле для досліджень фемінної лексики в офіційно-діловому стилі української мови збільшиться.