ПОЛІФУНКЦІЙНІСТЬ WAR-RELATED COLLOCATIONS У МОВІ ВІЙНИ

Анотація

Дослідження присвячене випрацюванню функцій war-related collocations (політично-оцінних прагматизмів) в офіційно-діловому, публіцистичному та художньому дискурсі, що ретранслюють уявлення про внутрішній потенціал мови війни. Лінгвістичні одиниці викликають зацікавлення у різних аспектах – і з боку пізнання воєнних, антитерористичних, миротворчих дій й збройної боротьби в цілому, і в плані увиразнення притаманних певному класу слів лексико-семантичних ознак в процесі інформаційного обміну між органами державної влади, військовим командуванням, військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами й організаціями, що забезпечують координацію дій, своєчасне реагування на загрози та стратегічне планування. Аналіз лінгвістичних параметрів тексту уможливлює структурувати новосформовані смисли, заразом актуалізує семіосферу, що дає ключ до означення воєнного і політичного явища, яким є російсько-українська війна. Новизна дослідження полягає у встановленні поняття war-related collocations та їхнього функціонального потенціалу у мові війни. У межах стилістичного аналізу предметом дослідження слугують – мовні засоби теорії оперативного мистецтва (операцій і бойових дій), теорії тактики (підготовка й ведення бою) й теорії стратегій (управління військами). Для виявлення й систематизації war-related collocations використано загальнонаукові методи спостереження й опису мовних явищ, стилістичного аналізу із застосуванням прийомів внутрішньої інтерпретації. На наше переконання, вербалізація елементів воєнно-політичної системи ґрунтується на військовій риториці, що формується внаслідок тривалої, постійно відтворюваної взаємодії між мовою та воєнною реальністю у висвітленні бойового досвіду Збройних Сил України й набутого досвіду “виживання” цивільних під час масових ракетних обстрілів. Перспективи подальшого студіювання убачаємо в ґрунтовному дослідженні war-related collocations крізь призму лінгвістики війни – виявленні математично-статистичних закономірностей виокремлення колокацій на основі парадигмальної трансформації. Аналіз таких мовних фактів має різноплавні інтенції у методологічному аспекті: увиразнить комунікативно-когнітивну природу мовних одиниць; розкриє лінгвальну природу засобів лінгвополітичної номінації.