НАРАТИВИ ВІЙНИ: ІМЕРСИВНІ ТЕХНІКИ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ТА КІНОТЕКСТАХ

Анотація

Наукову розвідку присвячено дослідженню наративів війни, реалізованих у кінотекстах різних жанрів. Матеріалом дослідження слугували наративи, створені у період з 2020 по 2022 рр. як рефлексія на тривалу війну росії проти України. Унікальність таких наративів полягає в тому, що їх автор, читач/глядач і події, які розгортаються, існують у єдиному часовому просторі. Історії людей, що знаходяться у країні, в якій триває війна, є історіями реального життя в окупації, на територіях, де тривають воєнні дії, а люди живуть у стані війни кожен день. Особлива імерсивність створюється завдяки тому, що читачі/глядачі таких наративів мають однаковий досвід життя у країні, яка веде визвольну боротьбу проти загарбника. Наративи війни постають історіями про життя під час війни, життя в окупації, життя під обстрілами і загрозою життю, яке рухається паралельно із життям повсякденним, сімейними переживаннями і справжніми почуттями. Унікальність наративних технік створюється завдяки когнітивно-наративним операціям, які забезпечують нерозривність історії, фокалізації, нарації, реального досвіду автора і глядача та часового континууму, що огортає художній і реальний світи. У такий спосіб створюється часово-просторовий імерсивний бленд реального і фікційного, об’єктивного і чуттєвого, переосмисленого і пережитого. У роботі запропоновано власну типологію наративів війни: наративні хроніки війни, художні кінонаративи війни та імерсивні наративи війни. Однією з унікальних властивостей таких наративів є паралельне розгортання історії війни, що відбивається в країні, та історії звичайних людей, які живуть в окупації, під обстрілами, в небезпеці, проте намагаються зберегти гідність, моральні цінності і значущість справжніх почуттів. Наративи війни, створені виключно свідками військових подій в Україні, мають у своєму підґрунті реальні або переосмислені історії життя та зберігають правдивість та об’єктивність відображення російсько-української війни.