НАРАТИВ ВІЙНИ: ВИЗНАЧЕННЯ І СТРУКТУРА (КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ)

Анотація

Сучасні збройні конфлікти характерні своєю «гібридною» природою, що проявляється у застосуванні як конвенційних, так і неконвенційних методів ведення війни, частиною яких часто є засоби впливу на ворога. Реалізація цього впливу у соціальних мережах та медіа спрямована на вплив у когнітивному, або соціо-когнітивному вимірі цільових аудиторій, що в свою чергу призводить до зміни сприйняття, ставлення та бачення конфлікту.Одним із інструментів такого впливу виступає «наратив» – поняття, що в умовах гібридної війни набуває нового змісту, виходячи за межі суто оповідного дискурсу. Метою дослідження є концептуалізація терміна «наратив війни», а також розробка його попередньої рівневої моделі. Для досягнення цієї мети розглянуто різноманітні підходи до тлумачення наративу в гуманітарних науках, зокрема у наратології та філософії. Окрему увагу присвячено ролі наративів у системі стратегічних комунікацій та поняттю «стратегічний наратив», який набув найбільшого поширення саме в контексті воєнної комунікації.У процесі аналізу було виявлено, що поняття «наративу війни» має інтегрувати в собі підходи до тлумачення терміну з різних наук, водночас розширюючи його сферу використання. Зважаючи на це, пропонуємо таке визначення терміну «наратив війни»: особливе мультимодальне повідомлення про війну, створене з метою впливу на цільову аудиторію. Виокремлюємо його три рівні: макрорівень (рівень повідомлення), мезорівень (рівень реалізації), та мікрорівень (рівень найменших компонентних структур).Запропоноване визначення та концептуальна модель можуть слугувати основою для низки міждисциплінарних досліджень у гуманітарних науках, зокрема лінгвістиці. Майбутні розвідки «наративу війни» можуть бути зосереджені на подальшій концептуалізації та операціоналізації поняття на різних його рівнях, типологізації наративів війни сучасних збройних конфліктів, зокрема російсько-української війни, та використанні методів дискурс-аналізу, корпусних технологій та підходів прагматики та когнітивної прагматики з метою аналізу наративів війни та їх особливостей.