ВІД БАГАТОМОВНОСТІ ДО ОДНОМОВНОЇ ПОЛІТИКИ: ДИСКУРС ВЛАДИ В США

Анотація

Ця стаття критично досліджує взаємозв'язок між мовою, владою та привілеями в рамках багатомовного американського суспільства, наголошуючи на суттєвих змінах ідеології після указу президента Доналда Трампа 2025 року про визнання англійської офіційною мовою Сполучених Штатів. Цей безпрецедентний крок, який закінчує століття неформальної багатомовності, викликає сумніви щодо задоволення гарантій свободи слова за Першою поправкою до Конституції США і відповідності основоположним принципам американської демократії, таким як свобода преси і мовні права людини.Дослідження ґрунтується на макросоціолінгвістичній теорії та зосереджено на мовній ідеології як механізмі стратифікації суспільства. У ньому розглядаюється, як домінуючі мовні групи отримують політичні та економічні переваги через обмежений мовний вибір меншин – особливо латиноамериканського, корінного та іммігрантського населення. Спираючись на теоретичний доробок соціолінгвістики та політичної лінгвістики, стаття уточнює визначення національної меншини не лише як демографічної групи, а й як політичного утворення, що відстоює колективні права на культурне та мовне визнання. Простежуючи історію мовної політики США від ранніх нативістських рухів до нещодавнього посилення руху за офіційну англійську мову, стаття висвітлює, як мовний утиск використовувався для маргіналізації німців, корінних американців та іспаномовного населення. Виконавчий указ Трампа № 14224 від 2025 року аналізується як консолідація одномовної ксенофобної ідеології – складника антиміграційної політики, прихованої закликами до єдності, ефективності та культурної згуртованості. Стаття також порівнює міжнародні норми в галузі прав людини, зокрема ті, що сформульовані в Генеральній декларації прав людини й різних пактах ООН, та американську конституцію і законодавчу базу. У той час як мовні права людини визнаються на міжнародному рівні, їх реалізація в США залишається непослідовною і часто суперечливою. Зрештою, це дослідження підкреслює, що мовна політика в Сполучених Штатах відображає глибші анти-міграційні течії. Воно показує, як мова стає інструментом управління та контролю, формуючи доступ до прав, громадянства та ідентичності в суспільстві, яке дедалі більше поляризується через культурне та мовне розмаїття.