ТЕРМІНОЛОГІЯ ПРОЄКТНО-КОМАНДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ SCRUM В КОНТЕКСТІ МІЖНАРОДНОЇ ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ: СЕМАНТИКО-ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Проведене дослідження обґрунтовує зв’язок між якістю перекладу термінології Scrum, досягненням Цілей сталого розвитку ООН та ефективною міжнародною діловою комунікацією, тим самим підкреслюючи ширшу соціальну, культурну та економічну актуальність перекладацьких студій у контексті інтеграції України у світові практики. У сучасному мінливому середовищі, де успіх залежить від ефективної ділової комунікації, а сталий розвиток є світовим пріоритетом, виняткового значення набувають міжнародно визнані гнучкі методології управління проєктами, зокрема фреймворк Scrum. Якісний переклад його термінології особливо важливий для забезпечення ефективної міжнародної бізнес-комунікації та інтеграції українських фахівців у світові практики сталого проєктно-командного менеджменту. На основі комплексного аналізу термінології управління проєктними командами Scrum, проведеного на матеріалі паралельного корпусу книги Дж. Сазерленда “Scrum: The Art of Doing Twice the Work in Half the Time” та її українського перекладу, встановлені семантико-перекладацькі особливості Scrum-термінології. Наукова новизна дослідження полягає у системному семантико-перекладацькому аналізі вибірки Scrum-термінології обсягом 200 одиниць, які було класифіковано за тематичними групами та за структурними особливостями. Встановлено частоту використання основних способів перекладу (калькування, транскодування, адаптивне транскодування, описовий переклад та використання наявного еквівалента) у відтворенні англомовної термінології Scrum українською мовою. Виявлено кореляцію між структурою термінів та вибором способу перекладу. Зокрема, транскодування та калькування переважають у перекладі складних термінів. Натомість переклад абревіатур потребує комплексного прагматичного підходу, що полягає у збереженні їх оригінального вигляду та надання контекстуального пояснення під час першого вживання. Така практика виникла як відповідь на те, що здійснені раніше спроби створення українських абревіатур не набули широкого вжитку серед користувачів. Щоб підвищити якість перекладу Scrum-контенту, розроблено низку рекомендацій у контексті міжнародної ділової комунікації та сприяння сталому розвитку, які стануть у пригоді перекладачам-практикам, фахівцям з локалізації, а також компаніям і організаціям, котрі працюють з міжнародними Scrum-командами. Подальшого дослідження потребує прикладний лінгводидактичний аспект використання термінології та практик фреймворку Scrum на заняттях з ділової англійської мови та перекладу.