КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ РЕЦЕПЦІЇ НЕПРИРОДНОГО НАРАТИВУ В МЕТАМОДЕРНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ К. ІШІ`УРО)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2026-1-3

Ключові слова:

метамодернізм, концептуальна амальгамація, осциляція, концептуальний оксиморон, емерджентність, стратегії інтерпретації, оприроднення

Анотація

Статтю присвячено виявленню когнітивних механізмів осмислення неприродних наративних елементів у сучасному метамодерному художньому дискурсі. У центрі уваги перебуває проблема обмеженості традиційних когнітивних моделей, зокрема концептуальної метафори та концептуальної інтеграції (блендінгу), для пояснення процесів інтерпретації складних художніх образів, що характеризуються багатовимірністю, суперечливістю та внутрішньою напруженістю. Запропоновано альтернативний підхід, який обґрунтовує необхідність залучення механізму концептуальної амальгамації на початковому етапі рецепції метамодерного художнього твору через концепцію осциляції. Осциляція розглядається як динамічне коливання між різними інтерпретаційними перспективами, тоді як амальгамація забезпечує одночасне співіснування суперечливих смислів у межах єдиної когнітивної структури. Концептуальний оксиморон постає як модель, що фіксує напруження між несумісними когнітивними фреймами та сприяє формуванню емерджентних смислів. У статті обґрунтовано багаторівневу модель рецепції, що включає початковий автоматичний позасвідомий етап та наступний етап свідомої інтерпретації. Особливу увагу приділено інтерпретаційним стратегіям як механізмам оприроднення неприродного читацького досвіду. На основі узагальнення попередніх досліджень і власного аналізу виокремлено такі стратегії: метафоричне осмислення, інтертекстуальне прочитання, використання імерсивної логіки художнього світу, тематичне та архетипне пояснення, елаборація фреймів, прочитання крізь призму когнітивного спотворення наратора, феноменологічне прочитання та антинатуралізація. Доведено, що такі стратегії не є взаємовиключними і можуть застосовуватися одночасно, формуючи складну модель осмислення неприродних елементів твору. Показано, що неприродні наративні елементи функціонують як когнітивний стимул, який активує процеси інтерпретації та сприяє виникненню моральної й емоційної рефлексії. Емерджентність смислів розглядається як результат взаємодії між текстом і читачем у межах цілісної когнітивної системи.

Завантаження

Опубліковано

2026-05-29