МЕДІАТЕКСТ У ПАРАДИГМІ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз медіатексту в парадигмі інтертекстуальності як однієїз базових категорій сучасної лінгвістики, медіалінгвістики та теорії масової комунікації. Інтертекстуальністьрозглядається як багатовимірний феномен, що поєднує лінгвістичні, культурно-семіотичні, когнітивно-комунікативні та дискурсивні підходи до аналізу тексту. Окреслено основні теоретичні напрями осмисленняінтертекстуальності У статті здійснено комплексний аналіз медіатексту в парадигмі інтертекстуальностіяк однієї з базових категорій сучасної лінгвістики, медіалінгвістики та теорії масової комунікації.Інтертекстуальність розглядається як багатовимірний феномен, що поєднує лінгвістичні, культурно-семіотичні, когнітивно-комунікативні та дискурсивні підходи до аналізу тексту. Окреслено основні теоретичнінапрями осмислення інтертекстуальності У статті здійснено комплексний аналіз медіатексту в парадигміінтертекстуальності як однієї з базових категорій сучасної лінгвістики, медіалінгвістики та теорії масовоїкомунікації. Інтертекстуальність розглядається як багатовимірний феномен, що поєднує лінгвістичні,культурно-семіотичні, когнітивно-комунікативні та дискурсивні підходи до аналізу тексту. Окреслено основнітеоретичні напрями осмислення інтертекстуальності – широкий (культурологічний, літературознавчий)та вузький (власне лінгвістичний), а також показано їхню продуктивність у дослідженні текстів масової комунікації.Особливу увагу приділено класифікаціям і моделям інтертекстуальності, зокрема інтертекстуальностівласне, паратекстуальності, метатекстуальності, гіпертекстуальності та архітекстуальності, у проєкції на медіадискурс. Проаналізовано специфіку цитатності в журналістських текстах, виокремлено її інформативно-фактологічний та оцінно-образний рівні, пов’язані з функціонуванням прецедентних текстів і феноменів. Показанороль інтертекстів у формуванні смислової структури медіатексту, його ігрового потенціалу та стратегійінтерпретації. Окремо розглянуто процеси жанрової контамінації, гетерогенності та інтеграції журналістикиз іншими комунікативними практиками, зокрема рекламою та PR, що актуалізує професійно-етичні проблемисучасних медіа. Наголошено на мультимодальній, полікодовій та креолізованій природі сучасних медіатекстів,зумовленій розвитком цифрових технологій і різноманіттям каналів масової комунікації.Зроблено висновок, що інтертекстуальність є онтологічною властивістю медіатексту та універсальниманалітичним інструментом, який дає змогу виявити його специфіку на змістовому, структурному й семіотичномурівнях.