МЕТОДИКА ЕКСПЛІКАЦІЇ ІМПЛІКАТІВ, ВТІЛЕНИХ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2019-1-4Ключові слова:
інференція, концепт, імплікат, індикатор імплікату, імплікативний простірАнотація
статті значна увага приділяється розмежуванню різних видів інформації, зумовлених тривимірною семантичною структурою тексту: змістово-фактуальною, змістово-концептуальною та підтекстовою, або імпліцитною.
Метою є розроблення на основі положень когнітивної лінгвістики та її відгалуження – когнітивної поетики – комплексної методики інференційного аналізу імплікатів.
Спрямованість когнітивної поетики не лише на розкриття креативних механізмів художньої творчості, а й на установлення взаємодії раціонального й емоціонального аспектів породження смислів, ролі художньої уяви і наукової рефлексії та виявлення й пояснення свідомих і несвідомих когнітивних операцій осмислення тексту в процесі його прочитання та занурення в різні контексти зумовлює велику цікавість до виявлення прихованих компонентів смислу – імплікатів, що формують імплікативний прості як окремого поетичного тексту, так і американської поезії ХХ століття загалом.
На основі теоретичних положень когнітивної поетики розроблено методику інференційного аналізу імплікатів, що включає комплекс послідовних лінгвокогнітивних та психолінгвістичних операцій з опрацювання інформації, яка міститься на різних текстових рівнях.
Парадоксальна невідповідність між основною функцією мови виражати думки та маскувати їх не є випадковою. Однозначна відповідність між висловленням, його змістом і смислом призвела б до різкого збільшення одиниць мовного коду й ускладнила використання і вивчення мови. Більшість слів у процесі функціонування в художньому тексті можуть мати прихований смисл. У сучасній лінгвістиці дослідження імпліцитності здійснюється з позицій різних підходів.
У результаті проведеного дослідження і впровадження розробленої методики визначено лінгвокогнітивні механізми формування імплікатів у поетичному тексті, виявлено низку когнітивних операцій, що забезпечують вилучення імплікатів, установлено, що поетичний текст характеризується різними площинами мовного вираження думки про світ: експліцитною, імпліцитною. Дослідження визначається внеском у подальший розвиток когнітивістики в плані поглиблення теорії образності в її концептуальному і передконцептуальному вимірах. Розмежування передкатегоріальних і категоріальних лінгвокогнітивних процесів, операцій і процедур формування імплікатів та окреслення конфігурації й наповнення імплікативного простору має теоретичну цінність як інструмент аналізу жанрової специфіки поетичних творів і лінгвістичної інтерпретації художніх текстів. Удосконалення методики інференційного аналізу як комплексу лінгвокогнітивних операцій виявлення імплікатів на різних рівнях тексту сприяє поглибленому опрацюванню теорії імпліцитності. У висновках зазначаємо, що вилучення імпліцитних смислів передбачає когнітивне оброблення тексту з урахуванням його передконцептуальної, концептуальної та вербальної іпостасей. У статті вперше дається картина імплікативного простору американської поезії модерну і постмодерну.