АНТИЕТИКЕТНІ ФОРМИ СПІЛКУВАННЯ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ J.D. SALINGER “THE CATCHER IN THE RYE”)

Анотація

Метою статті є аналіз антиетикетних форм спілкування в романі Дж.Д. Селінджера «Ловець у житі», що передбачило розв’язання таких завдань: 1) з’ясувати основні підходи до визначення й уточнення поняття «антиетикетні форми спілкування»; 2) схарактеризувати форми антиетикетного спілкування; 2) класифікувати їх за семантичною ознакою.

Методи дослідження – аналіз і синтез, індуктивний і дедуктивний методи – дали змогу теоретично осмислити сучасні дослідницькі підходи щодо формування антиетикетної мовленнєвої поведінки особистості; метод суцільної вибірки й контекстуально-інтерпретаційного аналізу було застосовано задля формування й обробки дослідницького корпусу фактичного матеріалу.

Результати. Автором класифіковано антиетикетні форми спілкування на інвективу, сленг, словапаразити, негативно-оцінну лексику, а також схарактеризовано тенденції формування мовлення персонажів, а саме Колхілда Холдена, в образі якого Дж.Д. Селінджер яскраво відобразив нонконформістські світовідчуття.

Поведінка Холдена – це виклик бездуховному існуванню суспільства й конформізму обивателя. Доведено, що естетичні погляди письменника проявляються в його філософській свідомості через чуттєве пізнання світу, споглядальне й творче ставлення людини до дійсності, у суб’єктивному освоєнні довкілля через стан духовно-чуттєвої ейфорії, піднесення, катарсису, духовної насолоди тощо. Своєрідність мовної картини світу Дж.Д. Селінджера полягає в новаторському підході до манери оповіді, зображенні персонажів, їхньої мови, способу зображення дійсності, ставлення головного героя до життя.

У результаті дослідження з’ясовано, що антиетикетні форми спілкування набувають об’ємного художньообразного підтекстового значення, стають семантично багатомірними. Більшість із них, характеризуючись смисловою узуальністю, визначаються соціальною намагніченістю. Внутрішня індивідуально-авторська форма їх зумовлюється системно-образним ставленням Холдена до дійсності.

Висновки. Проаналізований матеріал дав змогу класифікувати антиетикетні форми спілкування за такими групами: 1. агресивні (спрямовані на людину, вживаються для нанесення образи); 2. експлетивні (лексичні одиниці, спрямовані на ситуацію, використовуються для вираження емоцій); 3. інвективи; 4. сленг; 5. слова-паразити.

Таким чином, антиетикетне спілкування проявляється у стилістично зниженій лексиці, образі, негативних порівняннях тощо.