ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ПОЛІТИЧНИХ ЕВФЕМІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ ДЕВІДА КЕМЕРОНА)

Анотація

У сучасному світі є велика кількість сфер суспільного життя, в яких володіння навичками ефективного спілкування й усвідомлене застосування прийомів комунікативного впливу є запорукою професійного успіху. Однією з них, безумовно, є політика. Статтю присвячено актуальній проблемі щодо ролі політичної комунікації як своєрідного соціально-інформаційного поля, яке є надпотужним та ефективним інструментом формування громадської думки населення. Прагнення уникати комунікативних конфліктів і невдач, не створювати у співрозмовника відчуття комунікативного дискомфорту, піклуватися про почуття та емоції інших, дотримуватися правил увічливості змушують мовця використовувати евфемістичні засоби вислову думки. У сучасних умовах дедалі більшого розвитку набувають найрізноманітніші способи та засоби евфемізації, які стосуються соціально значущих тем, сфери діяльності людини, її стосунків з іншими людьми, суспільством та владою. Одним із видів евфемізмів є політичні – ефективний інструмент для здійснення впливу на населення країни з боку політиків із метою досягнення певних цілей. Для проведення дослідження проаналізовано 10 промов Девіда Кемерона в період із 2010 р. до 2016 р., в яких виявлено 100 евфемізмів. Метою статті є визначення особливостей відтворення політичних евфемізмів Девіда Кемерона українською мовою. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні політичних евфемізмів, виявлених у політичних промовах Девіда Кемерона, з урахуванням лінгвопрагматичного аспекту. Практична цінність статті полягає в тому, що матеріали роботи можна використовувати в спеціальних дослідженнях, присвячених евфемізмам як мовному явищу в аспекті перекладу, та під час розроблення рекомендацій із перекладу. Результати дослідження можна використовувати в таких курсах, як «Переклад в аспекті наукового дослідження», «Практика перекладу». Матеріали і положення статті може бути використано у викладанні лексикології, лінгвістичного аналізу художнього тексту, порівняльної стилістики англійської й української мов. Перспективи подальших досліджень убачаються у визначенні гендерних особливостей відтворення політичних евфемізмів у перекладі українською мовою та з’ясуванні нюансів щодо відтво рення комунікативних стратегій вирішення конфлікту в політичному дискурсі українською мовою і встановленні залежності вибору комунікативних стратегій у конфліктних ситуаціях від рівня комунікативної культури та гендерної приналежності.