ЛІНГВОКОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ КОНСТРУЮВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОНЦЕПТІВ У СКЛАДІ ЕКФРАСТИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ У СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ ЕСЕ ПРО ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Анотація

Статтю присвячено вивченню лінгвокогнітивних механізмів, завдяки яким відбувається конструювання концептів, що виконують роль ключових у розбудові екфрастичних узагальнень у сучасних англомовних есе про образотворче мистецтво. Дослідження здійснено на матеріалі есе Роберта Х’юза й Сірі Хустведт про творчість художника Джорджо Моранді із застосуванням лінгвокогнітивного та лінгвопоетологічного підходів до вивчення екфразису. На основі синтезу цих підходів екфразис в есе про образотворче мистецтво розглядається як лінгвально оприявнене когнітивне явище, пов’язане з формуванням нових смислів у результаті взаємодії візуального й вербального. Терміносполучення «екфрастичне узагальнення» запропоновано в роботі на позначення таких екфразисів, котрі репрезентують сукупність творів певного художника. У проаналізованих есеїстичних екфрастичних узагальненнях виокремлено десять ключових концептів і концептуальних кластерів: МИСТЕЦТВО, ХУДОЖНИК, КАРТИНА, НАТЮРМОРТ, ЗОБРАЖЕНИЙ НА КАРТИНІ ОБ’ЄКТ, ФОРМА ЗОБРАЖЕНОГО НА КАРТИНІ ОБ’ЄКТА, ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЗОБРАЖЕНИМИ ОБ’ЄКТАМИ, АРХІТЕКТУРНИЙ ОБ’ЄКТ, БАЧЕННЯ, ОБМЕЖЕННЯ. Смисли цих ключових концептів витворюються в проаналізованих есе за допомогою одинадцяти лінгвокогнітивних механізмів: історичного огляду, актуалізації уявлень у межах певних філософських чи мистецьких течій, порівняння й виявлення подібності, порівняння й виявлення відмінності, опису, розповіді про події в житті художника, розповіді про сприйняття картин художника, цитування інтерпретації картин художника названим чи неназваним критиком, використання певного абстрактного концепту (поняття), реінтерпретації певного поняття, уживання поняття з іншої системи естетики. Загальні смисли екфрастичних узагальнень в обох есе подібні й можуть бути сформульовані у вигляді двох взаємопов’язаних тверджень: «обмеження в зображеному на картинах не означає обмеження у висловленому картинами» і «творчість Моранді має вагоме значення, бо вона вчить особливого неспішного бачення». Результати дослідження свідчать, що екфрастичні узагальнення в есе про образотворче мистецтво є складними когнітивним утвореннями, оскільки вони витворюються завдяки взаємодії цілого спектру різних лінгвокогнітивних механізмів; конструювання подібних смислів екфрастичних узагальнень у різних есе про образотворче мистецтво здійснюється шляхом творчого поєднання авторами есе низки лінгвокогнітивних механізмів конструювання смислів ключових концептів, що є ще одним свідченням творчої природи мови; унікальність екфразису як лінгвокогнітивного явища полягає в тому, що він є водночас способом пізнання мистецьких творів як певних об’єктів світу (безпосереднім пізнанням) і пізнання світогляду, утіленого в цих мистецьких творах (рефлексивним пізнанням).