ОБРАЗНІСТЬ ПРИГНІЧЕНИХ ЕМОЦІЙ В АСПЕКТІ МОДЕЛЮВАННЯ ЕМОТИВНОСТІ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ВІРШІВ)

Анотація

Статтю присвячено виявленню особливостей конструювання емотивності поетичного тексту з огляду на організацію його образності. Метою статті є виявлення універсальних текстових моделей відтворення комплексних образів пригнічених емоцій автора в межах англійськомовних віршів. Оскільки емотивність поетичного тексту характеризується дифузністю та не підлягає безпосередньому спогляданню, доступ до з’ясування її специфічних ознак уможливлюється через моделювання шляхом поєднання методів і методик аналізу текстових явищ когнітивної та афективної поетик, лінгвосеміотики й лінгвопрагматики, а також застосування постульованих положень теорії лінгвістики емоцій.

Результати й висновки. Моделювання емотивності поетичних текстів, присвячених експресії пригнічених емоцій, сприяло виявленню в них чотирьох основних моделей: репресивної, транзитивної, дисипативної та моделі «зупиненого маятника». Модель емотивності поетичного тексту – це відтворений конструкт кодифікованих емоційних структур автора, що відбивають перебіг пережитого ним внутрішнього почуття у відповідній життєвій ситуації. Модель емотивності включає наступні складові: емотивний поріг (фрагмент тексту, де з’являється нова емоційна структура – емотив), емотивний пік (представленість найвищої точки інтенсивності певного образу емоції відповідними мовностилістичними засобами), емотивний поворот (текстова стратегія переключення творчої уяви автора від одного образу емоції до іншого або протилежного) й емотивний фокус (акумулювання емоційно забарвлених засобів у відповідних частинах поетичного тексту з метою виділення значимого для автора відтінку або відтінків переживання). Емоції, пережиті або переживані автором, втілюються в поетичному тексті не хаотично, а за вказаними вище моделями. У репресивній моделі вираженим є відсікання піків негативних переживань ліричного суб’єкта. В моделі «зупиненого маятника» не відбувається емотивний поворот. Транзитивна модель містить зміщення емотивів убік зменшення в їхній семантиці інтенсивності переживаної емоції. В дисипативній моделі відбувається відходження від фіксованого емотивного фокусу.