РЕЛЕВАНТНІСТЬ ПОРОДЖУЮЧИХ СТРУКТУР РЕЧЕННЯ В ПАРАДИГМІ КАТЕГОРІЇ СТАНУ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-9

Ключові слова:

парадигма, станова протокатегоріальна конструкція, давньогерманські мови, синтаксична структура, дієслівна фраза

Анотація

Мета. У статті наголошено на тому, що категорія стану – єдина в своєму роді категорія, що характеризується ознаками різних рівнів – психологічного, морфологічного та синтаксичного. Станові відношення в давньогерманських мовах не являють собою послідовної системи. Вочевидь, наслідком цієї проблеми є полідефініційність категорії стану та розмитість її меж як категорії. У межах теорій генеративної граматики та функціонального синтаксису авторкою проаналізовано давньогерманські станові протокатегоріальні конструкції, з метою розуміння процесів творення давніх конструкцій, процесів породження категорії стану в давніх синтаксичних структурах. Методи. Дослідження спирається на таку методологічну базу: теорія керування та зв’язування, Х-штрих теорія, теорія переміщення та теорія керування, Тета-теорія, теорія мінімалізму, теорія референтно-рольової граматики. Результати. Результати дослідження дають підстави змоделювати структуру синтаксичних конструкцій у парадигмі категорії стану германських мов. У пропонованій праці головна увага зосереджена на теоріях генеративної граматики та функціонального синтаксису, завдяки яким проаналізовано давньогерманські станові протокатегоріальні конструкції, з метою розуміння процесів творення та породження давніх конструкцій. Авторкою розглянуто цілісні речення, а також окремі дієслівні фрази для повноти розуміння синтаксичних відношень, які реалізуються у становій предикатній конструкції.

Висновки. З урахуванням всіх зазначених фактів ми доходимо висновку про те, що синтаксичні структури давньогерманських станових протокатегоріальних конструкцій, що розглянуті у статті на прикладі дерев, демонструють різні відношення між вершиною та залежними елементами в становій конструкції, уможливлюють сліди, пересуви або копіювання. На прикладі синтаксичних дерев проаналізовано структуру клаузи та її проекцію і з’ясовано, що предикат стану утворює ядро-основу, породжуючи інформаційну структуру давньогерманського речення.

Завантаження

Опубліковано

2020-09-08