НАЦІОНАЛЬНА УНІКАЛЬНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-12Ключові слова:
антропоцентризм, концепт, носій мови, менталітет, світобаченняАнотація
Статтю присвячено оглядові наукової концепції В. фон Гумбольдта й пов’язаних концепцій національного та концептуального наукового світогляду. Проаналізовано основні характеристики терміна «мовна картина світу» та його зв’язок із національно-культурною сферою певної мови. Загальна для конкретної мовної спільноти «мовна картина світу» як спосіб концептуалізації навколишнього світу людської діяльності виявляється в прагматиці, тобто у використанні мови її носієм. Національна мова – найважливіший етногенний фактор, тільки через оволодіння нею можливо прилучення до етнічного самосвідомості. Міжкультурна комунікація може бути адекватною тільки в разі максимально можливого знання її учасників про національно-специфічні риси національного складу мислення партнерів по комунікації. Фразеологічні одиниці тієї чи тієї мови мають національно-культурну специфіку й відображають традиції, звичаї, реалії, пов’язані з переказами, історичними фактами, літературними джерелами, що зумовлює їх національно-культурну семантику, місцевий колорит загалом. Мало знати фразеологічну одиницю, треба знати, що за нею стоїть, треба розглядати її у зв’язку з культурою країни, історією народу. Загальновідомо, що фразеологічний матеріал будь-якої мови в найбільш наочній формі відображає своєрідність побуту й життя того чи іншого народу, століттями накопичену ним мудрість, згусток думок, наявних у соціумі, тобто висловлює етноспецифічний спосіб світосприйняття, який формує національний менталітет. Фразеологізми дають можливість глибше зрозуміти історію народу, його ставлення до людських достоїнств і недоліків, специфіку світогляду. Доцільне й доречне використання фразеологічних одиниць у їх первинному вигляді оживляє мову творів, робить її емоційною.
Використання порівняльного та інтерпретативного методів, компонентно-семантичного й контекстного аналізу дало змогу встановити, що фразеологічний фонд мови є найціннішим джерелом інформації про культуру й менталітет народу, де зосереджені уявлення народу про міфи, обряди, звичаї, мораль, поведінку. Беручи до уваги той факт, що фразеологічний фонд – це не тільки мовна, а й культурно-історична скарбниця кожного народу, ми мали на меті провести аналіз національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць англійської та української мов. Основна мета проведеного авторками аналізу полягає в тому, щоб показати, як збіг між культурою та прагматикою впливає на прагматичний потенціал фразеологізмів і прагматичну цінність їх перекладів.