КОМУНІКАТИВНА СИТУАЦІЯ СПОКУСИ: МЕХАНІЗМ КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В АНГЛОМОВНОМУ КІНОДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-26Ключові слова:
атрактор, комунікативна ситуація, когнітивно-комунікативний аспект, спокуса, спокусник, жертваАнотація
Статтю присвячено вивченню когнітивно-комунікативних характеристик комунікативної ситуації спокуси в сучасному англомовному кінодискурсі. Визначено поняття спокуси, з’ясовано потреби, що керують поведінкою учасників. Установлено специфічні характеристики аналізованої комунікативної ситуації, схарактеризовано її компоненти й зв’язки між ними в когнітивній і вербальній площинах. Спокуса є регулятивним соціальним процесом, різновидом мовленнєвого впливу, що актуалізується як провокативне спілкування у формі «демонстрації» атрактора з метою спонукання до вигідних продуценту дій, які (ситуативно або загалом) суперечать системі переконань реципієнта. З’ясовано, що спокуса визнається успішною за умови долання системи переконань адресата (бар’єру) високою значущістю атрактора й комунікативно-регулятивною діяльністю спокусника. Головною ідентифікаційною ознакою комунікативної ситуації спокуси визначено амбівалентність потреб жертви. Сутність спокуси кваліфіковано як таку, що полягає в одночасній актуалізації в концептуальній сфері реципієнта спокуси двох абсолютно протилежних, але безпосередньо пов’язаних потреб – досягнення та протидії (досягненню). Їх дихотомія обов’язкова в мотиваційній структурі адресата. Модель комунікативної ситуації спокуси представлено як конфігурацію ситуаційних домінант: СУБ’ЄКТ-спокусник ДІЄ ТУТ і ЗАРАЗ із МОТИВУ потреби досягнення на ОБ’ЄКТ-систему ціннісних орієнтирів РЕЦИПІЄН-ТА-жертви заради БЕНЕФІЦІАНТА суб’єкта-спокусника в напрямі РЕЦИПІЄНТА-жертви з МЕТОЮ схилення останнього до вигідних для спокусника дій за допомогою ІНСТРУМЕНТА-атрактора. Метою спокусника є схилення жертви до вигідних для нього дій, тоді як базовою метою жертви є протидія впливу й відмова виконати вимоги або ж отримання атрактора за умови заподіяння мінімальної шкоди власним ціннісним орієнтирам. Для спокусника об’єктом регулятивного впливу є система ціннісних орієнтирів жертви у вигляді бар’єру, який треба подолати. Як об’єкт комунікативних дій жертви є привабливість атрактора та власна система ціннісних орієнтирів. За відсутності атрактора, в стані спокою, жертва не погодилася б виконати умови, які вона приймає в разі появи атрактора. Це свідчить про те, що в більшості випадків дія атрактора впливає на емоційну сферу концептуальної системи жертви й дає змогу адресанту маніпулювати свідомістю адресата. Дії учасників комунікативної ситуації спокуси не містять одиниць із безпосереднім значенням спокуси. Особлива увага приділяється дослідженню вербальних і невербальних засобів, які не мають чіткого маркування спокуси, але породжують це значення в дискурсі. Унаслідок цього інтенція спокуси встановлюється відтворенням імплікатур з урахуванням контекстуального обмеження конкретного епізоду.