ІСТОРИЧНИЙ ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ: ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

У статті розглядаються проблеми перекладу історичного художнього фільму як жанру кінотексту. Вивчення його екстралінгвальних чинників, які є елементами комунікативно-прагматичного аспекту, вплинули на дослідження нових категорій та інтерпретації тексту. Це відбувається на стику мистецтвознавства, яке займається кінематографом, і лінгвістики, що досліджує нові типи тексту. Мова йде про нові типи текстових утворень, які мають складну структуру, а їх інтерпретація лише з погляду лінгвістики неможлива. Це – синтез мовознавства, літературознавства та мистецтвознавства. У дослідженні визначається екстралінгвальний фактор тексту історичного фільму. Історичний художній фільм – це різновид фільмів, у якому зображені певні історичні епохи та особистості минулого. Найчастіше предметом такого фільму стають драматичні й доленосні події в житті певних країн і суспільств. Під час перекладу історичного художнього фільму автор перекладу найперше стикається з поняттям стилістичної тональності, яка, на відміну від фонетичної, уособлює концентрат експресивних засобів тексту, що застосовує автор у мовленнєвій діяльності з метою відображення сутності предмета викладу й особистого ставлення до нього. У випадку історичного фільму мова йде про стилістичну драматично-епічну тональність. Складниками драматично-епічної тональності є трагічна та патетична стилістичні тональності. Перелік емоційних явищ, що знаходять відбиток в основній стилістичній драматично-епічній тональності, можна доповнити афектами, настроями, стресом, фрустрацією, які відображають ситуативне ставлення індивіда до якоїсь події, а також можуть бути проявами емоційних явищ третього рівня: почуттів комічного, іронії, трагічного й піднесеного. Експресивність кінотексту історичного фільму пов’язана з відкритою оцінкою та втілюється за допомогою лексичних емотивів, у яких актуалізується експресивність. Вона міститься в лексичному значенні одиниць, закріплена в семантичній структурі слова. У процесі перекладу історичного художнього фільму пріоритетом є донесення прагматичної концепції авторів до цільової аудиторії, яка говорить іншою мовою. Відтворення драматизму й вираження основного тексту не завжди можливо після адаптації оригінального тексту. За винятком усіх складнощів, що виникають під час передачі засобів драматично-епічної тональності історичного фільму, необхідно намагатися максимально зберегти екстралінгвістичні та мовні компоненти оригінального кінотексту. Основним завданням для перекладача історичного фільму є виявлення виразних стилістичних засобів драматично-епічної тональності та їх адекватний переклад. Найбільш ефективними трансформаціями українського перекладу проаналізованого епізоду фільму є контекстуальна заміна, граматична заміна, трансформація структури речення, додавання й упущення.