КОНЦЕПТ POLITENESS І ЙОГО ВПЛИВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ СТРАТЕГІЙ СПІЛКУВАННЯ В МОВЛЕННЄВИХ АКТАХ ВІКТОРІАНСЬКОГО ДИСКУРСУ

Анотація

У статті окреслено концепт POLITENESS вікторіанського дискурсу з виділенням і обґрунтуванням стра- тегій спілкування в мовленнєвих актах вікторіанців, виокремлено й описано культурологічні аспекти концепту POLITENESS із позицій когнітивної лінгвістики з наступним аналізом концепту POLITENESS у порівнянні з вікторіанською ввічливістю. Специфіку ментальної організації вікторіанського дискурсу можна простежити на прикладі концепту POLITENESS, що фіксує норми етичної поведінки, вироблені та визнані вікторіанським суспільством. Як когні- тивний сценарій він відбиває типову послідовність подій у певній ситуації, у якій ознаки «гарні манери», «куль- турність» і «витонченість» характеризують спосіб суспільної взаємодії її учасників. Поряд із когнітивним сценарієм коректної поведінки калейдоскопічний концепт увічливості містить також уяв- лення про еталонного агента, який відповідає всім прийнятим морально-етичним нормам і втілює суспільні чес- ноти. У дискурсивному контексті його конститутивні ознаки «гарні манери», «культурність» і «витонченість » концентруються в образі джентльмена / леді як взірцевого, еталонного їх носія, розкривають його іконічний аспект. Як непредметний концепт POLITENESS не має чітко вираженого образного компонента. Натомість вікто- ріанська свідомість фіксує такі асоціації: уміння приховувати власні почуття, манірність, дотримання правил етикету. Валоративна складова частина концепту відбиває не лише категоричну (позитивну чи негативну) кваліфікацію будь-яких форм соціальної активності людини, але й екстраполяцію цієї оцінки на її моральні якості, визначає її як леді чи джентльмена. Висока цінність концепту ввічливості як способу суспільного існування стала, як це не парадоксально, і причиною певного «знецінення» ввічливості. Прагнення людини бути чемною почало поступово заміщувати справжні почуття, перетворилося на пуристичну маску. Тексти вікторіанського дискурсу втілюють засудження надмірної, нещирої ввічливості та схвалюють природність поведінки в суспіль- ному оточенні.