СИНТАКСИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАПЕРЕЧНОГО КЛІТИКА NICHT У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті викладено основні підходи до аналізу реченнєвого заперечення в сучасній німецькій мові. Представ- лено явище повного й часткового реченнєвого заперечення, увагу зосереджено на граматичному змісті запере- чення. У статті проаналізовано заперечення як синтаксичну категорію щодо й змісту, й граматичного оформ- лення. У традиційних мовознавчих студіях заперечення схарактеризовано як вираження ненаявних відношень у межах мовних елементів. У германістиці відсутній консенсус стосовно концепції заперечення та засобів його реалізації. Теоретичний синтаксис має справу з абсолютним і подвійним запереченням. Типологію заперечних елементів у німецькій мові розглянуто не досить через їх неоднорідність у класифікації. Це спричиняє непро- зорість у трактуванні заперечних конструкцій, що призводить до неоднозначних результатів та ускладнює зарахування мовних одиниць до відповідної категорії. Теоретична граматика класифікує граматичні засоби вираження заперечення відповідно до класів слів. У німецькій мові загальну модель реченнєвого заперечення представлено клітиком nicht у препозиції або постпозиції щодо дієслова. Традиційно категорія заперечення роз- глядається в термінах об’єму й фокусу заперечення, коли реалізується семантична функція негації, а запере- чення постає як форма модифікації дійсності. Також у граматичних студіях із німецької мови розрізняють повне й часткове заперечення. У німецькій мові граматичне заперечення пов’язано з рамковою структурою речення. У роботі окреслено граматичне оформлення та функціонування речень із повним і частковим запереченням у німецькій мові, наголошено на їх відмінностях. Проаналізовано позицію конституентів заперечного речення та їхній вплив на сферу заперечення. Визначено критерії виокремлення спеціального заперечення залежно від позиції елементів речення в рамковій конструкції. Також у статті здійснено аналіз синтаксичної дистрибуції клітика nicht щодо повного й часткового заперечення в моделях вербальних репрезентацій заперечення та про- ілюстровано їх неоднорідність.