ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКЕ ПІДҐРУНТЯ КОНТЕКСТУАЛЬНОСТІ У ВИВЧЕННІ ОКАЗІОНАЛЬНИХ МОВЛЕННЄВИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

Заведено вважати, що мова є одним із домінантних компонентів у філософській ідеології. Реферована стаття покликана розкрити лінгвофілософські підвалини поняття «контекстуальність» і «контекст» у процесі дослідження оказіональних мовленнєвих одиниць на матеріалі англійської мови в умовах інтер- дисциплінарного холізму. Міждисциплінарність викликається відсутністю уніфікованої методики до дослі- дження контекстуальних синонімів як глобальних феноменів на матеріалі англійської мови. У розвідці досліджуються лексичні одиниці на матеріалі сучасного газетного й художнього дискурсів. Експлікується термін «контекстуальність» з опертям на сучасні розвідки лінгвофілософії. Під час вивчення контек- стуальних синонімів характеризується роль лінгвофілософського знання та окреслюються перспек- тиви подальшого дослідження в розрізі лінгвосинергетики. Методологічне підґрунтя містить поєднання загальних (аналіз, синтез, індукція, дедукції) та лінгвістичних (компонентний, логічний) методів. Епіс- темологічне трактування «контекстуалізм» зводиться до того, що контекст ґрунтується на чистому досвіді й апріорних структурах. З позиції антропології «контекстуальності» сприяють когнітивний, пове- дінковий (біхевіористичний) та емоційний компоненти. У межах Остінського мовного прагматизму про- понується вивчення мовленнєвих феноменів – контекстуальних синонімів. Визначено, що основними пере- думовами контекстуальності є готові сценарії та шаблони певної мовної спільноти. У запропонованій статті з’ясовано, що контекстуальні синоніми, утворені авторськими інтенціями, притаманні радше художньому стилю, в той час, як ситуативні синоніми на матеріалі англомовної періодики утворюються на колективних уявленнях чи фонових лінгвокультурних знаннях. Викладено основні гіпотези британської та американської школи щодо розуміння поняття «контекст». Обидві школи орієнтувались на «куль- турний компонент». Обґрунтовано той факт, що контекстуальні синоніми є активізаторами прагма- тичного ефекту у вигляді мовної гри. Проаналізовані теоретичні джерела свідчать про те, що відмова від структурного логоцентризму на користь динамічності й мовної неоднозначності стає передумовою вивчення мовленнєвих феноменів у руслі лінгвосинергетики.