ВТОРИННІ МАКРОУРБАНІСТИЧНІ НАЙМЕНУВАННЯ NEW YORK CITY

Анотація

Стаття присвячена дослідженню макроурбаністчних номінатем у межах виділеного в процесі вивчення лексико-семантичного макроурбаністичного поля New York City. У статті розглядаються вторинні найменування міста New York City – одного з величезних мегаполісів світу, тобто неофіційні макроурбаністичні номінатеми. Вторинні найменування New York City мають широку асоціативну змістовну базу, що дає змогу виділити основні асоціативно-тематичні групи. Вони створюють цілі асоціативно-аксіологічні поля, які своєю чергою об’єднуються асоціативно-смисловими ознаками. Ці ознаки вказують на географічне положення міста, його природно-кліматичні особливості, культурне, релігійне та науково-освітнє значення, напрям професійної діяльності його жителів та його значення як політичного і економічного центра життя країни, особливості міського пейзажу, особливості гендерного та етнічного складу міста, емблематику тощо. Вторинні найменування New York City включають як вторинні неофіційні ойконіми та апелятиви, так і змішані гібридні апелятивно-онімічні комплекси. Дослідження показало, що поле вторинних найменувань New York City відрізняється широким стилістичним діапазоном, трапляються як розмовні, в тому числі занижені, так і книжково-літературні елементи. Окрім цього, під час дослідження було виявлено, що багатогранність асоціативно-аксіологічного поля нео- фіційних макроурбаністичних номінатем New York City пов’язана з функціональною спрямованістю, що дало їй змогу виконувати різні характерологічні функції. Так, образ New York City складається завдяки композиційно-лінгвістичним засобам, які вживають автори, а також комплексному способу створення образу New York City на базі міфопоетичних та культурно-історичних факторів. Висування на перший план меліоративних або пейоративних оцінок міста в багатьох випадках визначається індивідуальними і психологічними особливостями суб’єкта спостереження та опису (наратора або персонажа), його настроєм, життєвим укладом та іншим. Присутність індивідуальних асоціатів може складатися як з індивідуально-авторських, так і з індивідуально-персонажних асоціацій. Перші (індивідуально-авторські) належать письменнику, який висловлює уявлення про місто безпосередньо від свого імені, не ховаючись за думки своїх персонажів. Натомість індивідуально-пер- сонажні асоціації належать героям творів. Інколи і перші, і другі асоціативні ряди можуть включати спільні елементи: це відбувається, коли асоціативно-образний ряд належить персонажу-наратору, образ якого дуже близький індивідуальним характеристикам самого письменника. Таким чином багатогранну картину міста в художньому тексті створюють асоціативні та образні ряди макроурбаноніма, яку автор передає устами героя, розповідача або відразу обома. Матеріалом дослідження стали художньо-публіцистичні тексти романськими та германськими мовами.