СТРАТЕГІЯ УХИЛЯННЯ ВІД ПРЯМОЇ ВІДПОВІДІ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Стаття присвячена виявленню мовностилістичних засобів стратегії ухиляння від прямої відповіді та її тактик, за допомогою яких вона реалізується в англомовному дискурсі. У контексті нашого дослідження стратегія – це комплекс мовленнєвих дій, націлених на реалізацію інтенції мовця за допомогою відповідних тактик, які втілюються завдяки певним мовностилістичним засобам. Стратегія ухиляння від прямої відповіді адресата покликана запобігати передачі співрозмовнику значущої інформації, послаблювати потенційно конфліктну взаємодію, сприяти нормалізації інтеракції. З’ясовано, що для реалізації стратегії ухиляння від прямої відповіді застосовуються головним чином тактика ухиляння через апеляцію до часового чинника, тактика відмови, тактика узагальнення. Досліджувана стратегія дозволяє адресату не надавати негайно відповідь на питання, яке є, на його думку, недоречним або небажаним. Але при цьому мовець не порушує «ланцюг», що утворюється завдяки послідовній зміні ролей мовця і слухача, не відмовляється від співпраці, дотримується правил гармонійної комунікативної взаємодії. У реалізації стратегії ухиляння від прямої відповіді тактика ухиляння через апеляцію до часового чинника має на меті без руйнування позитивного тону комунікації посилатись на часові обставини як причину, через яку для мовця не є можливим надати відповідь адресанту. Тактика відмови спрямована на уникнення відповіді через експліцитну відмову з її обґрунтуванням, що забезпечує пом’якшення категоричності судження. Тактика узагальнення орієнтована на приховування адресатом конкретної відповіді з істинним змістом і характеризується відсутністю інформативності його реплік, не відображаючи власної точки зору мовця. Наведені у статті приклади та їхній аналіз свідчать про спроможність певних мовностилістичних засобів слугувати втіленням стратегії ухиляння від прямої відповіді. Серед спектру мовностилістичних засобів виділено прислівники часу, конструкції у майбутньому часі, вставні конструкції, заперечні конструкції, неозначені займенники, гіперболу, невербальні знаки, імперативи, які спонукають до спільної дії.