ЕМОЦІОЛОГІЯ НІМЕЦЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК

Анотація

У науковій студії висвітлено різновиди емоцій та їхня семантика у фольклорній німецькомовній літературі. Емпіричний матеріал, що постає у форматі анонімних мініатюрних художніх творів, відображає історію, культуру, досвід, філософію, вірування, характер, ставлення народу до навколишнього світу. Ставлення є сукупністю трьох складових – знань, емоцій, поведінки. Розрізняємо позитивне, негативне й невизначене ставлення. Позитивне ставлення пов’язуємо з позитивною оцінкою, позитивними емоціями, позитивною поведінкою, негативне – з негативною оцінкою, негативними емоціями, негативною поведінкою, відповідно. Невизначене ставлення потребує додаткової інформації або розширеного контексту. Поняття емоції узагальнюємо як психічну реакцію людини або тварини на значущі зовнішні або внутрішні подразники. Виокремлюємо умовно кілька груп емоцій в тому числі людські, тваринні, «предметні», невизначені. Людські емоції інтерпретуємо крізь призму соціальної статі за формулою «жінка – чоловік» та соціалізації за формулою «особистість – соціум», тваринні розглядаємо крізь призму способу життя та культові вірування етносу за формулою «дика особина – свійська особина», «предметні» реконструюємо крізь призму культури за формулою «мова – мовний засіб» та психології за формулою «емоція – емоційний патерн», невизначені емоції розкриваємо крізь призму семантики тексту за формулою «мовлення – мовленнєва діяльність». Зʼясовано, що природа аналізованих емоцій дуальна, містить природний, штучний або комбінований компоненти. Природний та комбінований компонент характерні людині й тварині, штучний компонент виявляємо тільки для предметів як подразників. Розглянуто інтенсивність вияву емоцій, їхню класифікацію та семантику. Доведено, що «предметні» емоції є продуктом художньої свідомості й поетичного мислення. Запропоновано перспективу подальшого дослідження «предметних» емоцій у фольклорній літературі з позиції когнітивної поетики, комплексну методику концептуального аналізу словесного поетичного образу якої розроблено проф. Л. І. Бєлєховою.