ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ ТЕКСТІВ КРАЄЗНАВЧОГО ХАРАКТЕРУ: ДОПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ
Анотація
Для того щоб установити лінгвокультурологічні особливості побудови нехудожніх культуро зорієнтованих типів текстів у зіставлюваних традиціях, перекладачеві насамперед варто ознайомитися зі структурно-композиційними й лексико-семантичними закономірностями побудови конкретного типу тексту в межах кожної із зіставлюваних лінгвокультурних традицій. Іншими словами, побудувати модель певного типу тексту з урахуванням текст-типологічних очікувань цієї лінгвокультурної аудиторії.
Тому з позицій перекладознавства методика контекстуального аналізу становить перший етап виявлення текст-типологічних інваріантних і варіативних ознак текстів краєзнавчого характеру в межах однієї лінгвокультурної традиції.
Крім того, виявлення цих ознак на різних контекстуальних рівнях вимагає залучення ряду методик. Так, наприклад, для вичленування реалій і лексичних одиниць з символічним значенням застосовується тезаурусний метод аналізу, дистрибутивний метод, дефінітивний метод, а також методика символічної інтерпретації. Виявлення специфіки функціонування вербалізованих складників лінгвоконцепту базується на застосуванні декількох методів та методик аналізу тексту: а) метод дистрибуції лексико-семантичних елементів з структурно-змістових компонентів тексту за трьома критеріями (універсальний, специфічний й унікальний); б) метод фреймового аналізу.
Метод розподілу структурно-змістових елементів тексту за трьома критеріями (універсальне, специфічне й унікальне) дозволяє окреслити набір облігаторних характеристик ядерних для краєзнавчих текстів лексичних одиниць.
Методика фреймового аналізу також указує на типи трансформацій / транспозицій, необхідних у перекладі аналізованих лексичних одиниць у межах конкретного типу тексту. Відсутність слоту в одному типі тексту й поява цього ж слоту в іншому типі тексту, або навпаки, свідчать про використання дописування чи елімінації. Кількісне збільшення лексичних одиниць в умовному слоті різних типів текстів дозволяє нам говорити про конкретизацію. Це може бути дескриптивний перифраз, семантична конкретизація чи розвиток значення, але в будь-якому разі з огляду на семантичне значення нова інформація не просто нарощується, а стає конкретнішою.
Визначення особливостей реалізації різного типу краєзнавчої лексики залежить від місця їх актуалізації в тексті, іншими словами, від специфіки функціонування краєзнавчої лексики на різних структурно-композиційних рівнях. Отже, отримані результати доперекладознавчого аналізу дозволяють виявити набір текст-типологічних ознак, збереження / незбереження яких впливає на адекватне розпізнання та ідентифікацію статуса краєзнавчої лексики в аналізованих типах текстів у межах іншої лінгвокультурної традиції. Тотожність інтегральних ознак у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях свідчить про збіг текст-типологічних стереотипів очікування в зіставлюваних традиціях, а для перекладача це означає, що в зоні збігу ознак він може скористатися способами та прийомами власне перекладу. Диференційні ознаки свідчать про культурно специфічні особливості побудови типу тексту, відтворювання яких у мові перекладу потребуватиме від перекладача залучення максимально креативних способів перекладу.
Посилання
2. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ : типы фреймов. Когнитивная семантика : материалы 2-й междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике.(г. Тамбов, 2000 г.). Тамбов, 2000. С. 10–13.
3. Карасик В.И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс. Москва : «Гнозис», 2004. 390 с.
4. Карасик В.И., Слышкин Г.Г. Лингвокультурный концепт как единица исследования. Методологические проблемы когнитивной лингвистики / отв. ред. И.А. Стернин. Воронеж, 2001. С. 75–80.
5. Комиссаров В.Н. Эвристическая ценность моделейперевода. Теория и переводческая практика / Картина мира : Лексикон и текст : сб. науч. трудов МГЛУ. Москва, 1991. Вып. 378. С. 126–131.
6. Кусько К. Фреймова вербалізація країнознавчого дискурсу. Мовні і концептуальні картини світу. Київ, 2001. № 5. С. 117 – 121.
7. Минский М.Л. Фреймы для представления знаний. Москва : Энергия, 1979. 151 с.
8. Селиверстова О.Н. Когнитивная семантика на фоне общего развития лингвистической науки. Вопросы языкознания. Москва, 2002. № 6. С. 12–26.
9. Тороп П.Х. Процесс перевода и некоторые методологические проблемы переводоведения. Труды по знаковым системам : Ученые записки Тартуского гос. ун-та. Тарту, 1982. Вып. 576. С. 10–19.
10. Хомутова Т.Н. О моделировании учебного текста. Учебный текст в методике преподавания иностранных языков : Межвуз. сб. научн. тр. Челябинск, 1989. С. 90–98.
11. Чиронова И.И. Эмпирический подход к моделированию процесса перевода. Федоровские чтения. Санкт-Петербург, 2004. Вып. 5. С. 289–301.
12. Dirven R. Cognitive Exploration of Language and Linguistics / R. Dirven, V. Verspoor. Amsterdam (Philadelphia) : John Benjamins Publishing Company, 1998. 301 p.
13. Knapp K. Instead of an Introduction: Conceptual Issues in Analyzing Intercultural Communication. Knapp K., Enringer W., Knapp-Potthoff A. Analyzing Intercultural Communication. Berlin : Mouton de Gruyter, 1987. S. 1 – 13.
14. Nida E.A. Theory of Translation. Introduction, Terminology, Reduction: Language and Culture in Translation Theories. Studies in the Text and its Transformations. Montreal : Univ. of Concordia. 1991. Vol. 4, 1. P. 19–32.
15. Nord Ch. Text Analysis in Translation: Theory, Methodology, and Didactic Application of a Model for Translation Oriented Text Analysis / Ch. Nord. Amsterdam : Rodopi, 1991. 250 p.
