«КАЗКАР» ЯК ТИП «ЕМОТИВНОГО-Я» ІДЕНТИЧНОСТІ ДИТЯЧОГО ПОЕТА
Анотація
У пропонованій розвідці розглядається конструйована сутність ідентичності англомовного дитячого поета, зокрема принцип емотивного конструювання. Стаття націлена на з’ясування компонентів «емотивного-Я» ідентичності такого сучасного британського дитячого поета, як Джулія Дональдсон, чиї поетичні твори користуються популярністю по всьому світу.
У цій роботі розглядаються поняття «ідентичність» та «ідентичність дитячого поета», звертається увага на пропоновані наукові розвідки щодо механізмів конструювання ідентичності. Наступним кроком виявляється репрезентація методології виокремлення компонентів «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета, що охоплює теорію «Я-концепції», психобіологічну модель емотивної події, покладену в основу підходу до виокремлення семантичних моделей емоційного вираження.
На основі аналізу інтерв’ю з Джулією Дональдсон і поетичних текстів (загальною кількістю 20 віршованих казок та історій), створених за період з 1993 по 2017 роки, інтерпретується принцип емотивного конструювання ідентичності дитячого поета, зокрема встановлюються компоненти «емотивного-Я» ідентичності автора. У статті виявлені когнітивні, афективні та поведінкові компоненти, що дають змогу конституювати «казкар» як тип «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон.
У процесі дослідження здійснювався аналіз віршованих казок та історій Джулії Дональдсон за такою схемою: вид казки, вікова категорія читачів, схема римування, сюжетна лінія і композиційна схема, система персонажів, хронотоп, кореляція назви, тривимірність та інші характерні особливості казки, мовно-стилістичні особливості вербалізації «казкар» як типу «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон, репрезентація інших типів «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета.
У статті наводиться приклад аналізу римованої казки “What The Ladybird Heard” Джулії Дональдсон щодо актуалізації такого типу «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета, як «казкар». За допомогою лінгвістичного опису були виявлені мовно-стилістичні особливості, що надають можливості виокремлення інших типів «емотивного-Я». Так, у римованій казці “What The Ladybird Heard” актуалізуються «оптиміст», «жартівник», «гуморист» як типи «емотивного-Я» ідентичності дитячого поета.
Розвідка завершується репрезентацією кількісної кореляції типів «емотивного-Я» ідентичності Джулії Дональдсон у дитячому поетичному дискурсі, а також зазначенням можливостей для подальшого дослідження ідентичності дитячого поета.
Посилання
2. Пікалова А.О. Національно-культурні особливості вербалізації дитячих емоцій (на матеріалі англомовної дитячої поезії). Нова філологія : Зб. наук. праць. Запоріжжя : ЗНУ, 2012. Вип. 54. С. 87–90.
3. Пікалова А.О. Актуалізація мовностилістичних особливостей англомовних дитячих поетичних текстів відповідно до вікової категоризації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації : наук. журн. / редкол. : В.П. Казарін (гол. ред.) та ін. Київ, 2018а. Том 29 (68). № 1. С. 42–47.
4. Пікалова А.О. Специфіка змістовного простору англомовного дитячого поетичного дискурсу в проєкції на лінгвістичні особливості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки : зб. наук. праць ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». № 7 (321) жовтень. 2018б. С. 18–32.
5. Пропп В.Я. Морфология волшебной сказки. Москва : Лабиринт, 2001. 192 с.
6. Bamberg M., Fina De A., & Schiffrin D. Discourse and Identity Construction. Handbook of Identity Theory and Research / еds. S.J. Schwartz et al. Springer Science+Business Media, LLC, 2011. Рp. 177–199.
7. Bucholtz M., & Hall K. Identity and interaction: a sociocultural linguistic approach. Discourse Studies. 2005. Vol. 7 (4–5). Рp. 585–614.
8. Coupland J. Dating advertisements: Discourses of the commodified self. Discourse and Society. 1996. № 7. Рp. 187–207.
9. Donaldson J. What The Ladybird Heard. London : MacMillan Children’s Book, 2010. 32 р.
10. Foucault M. What is an author? Aesthetics, method, and epistemology / еd. P. Rabinow. New York : The New Press, 1998. Р. 205–222.
11. Gee J.P. Social linguistics and literacies: Ideology in Dis¬courses. London : Routledge, 1990. 248 р.
12. Hozhabrossadat S. Linguistic Identities: How Code-switching and/or Code-crossing help constructing solidarity or otherness in multilingual societies. International journal of English Literature and Culture. 2015. Vol. 3 (6). Pp. 194–198.
13. Interview with Julia Donaldson. Shine Magazine. URL: https://www.perform.org.uk/shine/2017/05/interview-julia-donaldson/ (дата звернення: 29.01.2018).
14. Interview with Julia Donaldson. Scholastic Kids Book Clubs. 2018, June 30. URL: https://clubs-kids.scholastic.co.uk/ clubs_content/1472 (дата звернення: 29.01.2018).
15. Laitin D.D. Identity in Formation: The Russian-Speaking Populations in the Near Abroad. Cornell University Press, 1998. 418 p.
16. Manuel J., & Morillas M. Extensionalist Semantics, Cognitive Linguistics and Emotion Expressions. Anglogermanica Online. 2002–2001. № 1. Рp. 69–76.
17. Norris P. Political activism: new challenges, new opportunities. The Oxford handbook of comparative politics / еds. C. Boix & S. Stokes. Oxford : Oxford University Press, 2007. Рp. 628–662.
18. Pikalova A.A. Representation of the Linguistic and Creative Personality of the Author in the English-language Children’s Poetic Texts. Odessa Linguistic Journal. (2018). Issue 11. Рp. 44–52.
19. Rogers C. On Becoming a Person: A Therapist’s View of Psychotherapy. New York : Houghton Mifflin Company, 1995. 420 р.
20. Versluys E. The Notion of Identity in Discourse Analysis: Some Discourse Analytical Remarks. International Tidsskrift for Sprog og Kommunikation. 2007. Vol. 26. Р. 89–99.
21. Walsh J. Julia Donaldson Interview: The Gruffalo Author on How Judi Dench and Busking Helped her Career. Inde¬pendent. 2015, October 3. URL: https://www.independent. co.uk/arts-entertainment/books/features/julia-donaldson-in¬terview-the-gruffalo-author-on-how-judi-dench-and-busk¬ing-helped-her-on-path-to-a6677376.html (дата звернення: 23.07.2019).
