ПЕРЕКЛАД З АРКУША В ТАКСОНОМІЇ ПЕРЕКЛАДУ
Анотація
Це дослідження має двояку мету: визначити певну специфіку перекладацької компетенції для подальшого її порівняння з компетенцією перекладу з аркуша. Запропоновано два основні припущення: (1) переклад з аркуша (ПА) є складним процесом, що являє операцію з трьох дій: (1) сприйняття письмового тексту; (2) трансформація; (3) усне відтворення. Крок (2) має обмеження – «збереження змісту». (2) Діяльність перекладача актуалізує додаткову функцію в конкретному контексті, як наприклад, «посередника» між двома сторонами експертів, наприклад, на перемовинах, або у залі судових засідань – серед учасників судового засідання та обвинуваченим, або між лікарем і пацієнтом у лікарні, або архітектором і будівельником тощо. Відповідно, ПА вирізняється від усного перекладу своєю послідовністю та одночасністю (крок 1). ПА вирізняється від послідовного перекладу часом відтворення – одночасність : послідовність (Крок 2). Він також вирізняється від синхронного перекладу типом реципієнта інформації (Крок 3), який потребує уточнення: спеціаліст : неспеціаліст. Розглянемо визначення ПА у рамках основного поняття перекладу, запропонованого L. Venuti (2004), як «процесу, за допомогою якого ланцюжок позначень, що становлять текст мови оригіналу, замінюється на ланцюжок означень мовою перекладу. Термін ПА може належати до різних видів діяльності, залежно від умов, за яких виконується ПА. По-перше, можна розрізняти ПА як з попереднім опрацюванням тексту оригіналу, так і без попереднього опрацювання, по-друге, у літературі з ПА також розрізняють «переклад з аркуша (класичний)» та ПУ «усний переклад з аркуша». Огляд публікацій з ПА та проведене дослідження ніяк не є вичерпними, але вони накреслюють основні тенденції розвитку ПА як окремого виду перекладацької діяльності. Необхідні додаткові дослідження ST, щоб підтвердити або відкинути наші припущення, що розвиваються на терені у межах корпусного аналізу, практики комп’ютерної лексикографії для підготовки електронних двомовних глосаріїв і тезаурусів для перекладачів у різних галузях науки та техніки. Також потрібні дослідження у галузі підготовки професійних багатопрофільних перекладачів.
Посилання
2. Dragsted B., Hansen I.G. Exploring translation and interpreting hybrids: The сase of sight translation. Meta. 2009. Vol. 54. No. 3. Р. 588–604.
3. Frash S.S., Maksyutina O.V. Sight Translation as an Independent Branch of Translation. Вестник ТГПУ. 2010. Vol. 4. 76–81.
4. Gardner Howard. Multiple intelligences. 2010. http://www. howardgardner.com/MI/mi.html (Last accessed: 05/01/19).
5. Gile Daniel. Conference interpreting as a cognitive management problem. / Ed. Joseph H. Danks, Gregory M. Shreve, Stephen B. Fountain, Michael K. McBeath. Cognitive processes in translation and interpreting. Thousand Oaks, CA: Sage Press, 1997. Pp. 196–214.
6. Goldberg Joseph H., Wichansky Anna M. Eye tracking in usability evaluation: A practitioner’s guide. / Ed. Jukka Hyönä, Ralph Radach, Heiner Deubel. The mind’s eye: Cognitive and applied aspects of eye movement research. Amsterdam : Elsevier, 2003. Pp. 493–516.
7. Hale S. Community interpreting / Ed. F. Pöchhacker. The Routledge Encyclopedia of Interpreting Studies. Abingdon : Routledge, 2015. Pp. 65–69.
8. Hale S., Gonzalez Garcia E. Teaching legal interpreting at university level: A research-based approach. / Ed. L. Cirillo, N. Niemants. Teaching dialogue interpreting research-based proposals for higher education. Amsterdam /Philadelphia : John Benjamins, 2017. Pp. 199–216.
9. Hale S.B. Public service interpreting / The Oxford Handbook of Translation Studies. 2012. URL: http://dx.doi. org/10.1093/oxfordhb/9780199239306.013.0024 (Last accessed: 05/01/19).
10. Hong S. Paraphrasing as an anti-interference technique in sight translation. Interpreting and Translation Studies. 2010. Vol. 13. No. 2. Pp. 141–170.
11. Jakobsen Arnt L. Orientation, segmentation, and revision in translation / Ed. Glyde Hansen. Empirical translation studies: Process and product. Copenhagen studies in language. 27. Copenhagen : Samfundslitteratur, 2002. Pp. 191–204.
12. Jensen Kristian. Distribution of attention between source text and target text during translation / Ed. Sharon O’Brien. Cognitive explorations of Translation. London : Continuum, 2011. Pp. 215–236.
13. Kohn Kurt, Kalina Silvia. The strategic dimension of interpreting. Meta. 1996. Vol. 41(1). Pp. 118–38.
14. Mikkelson Holly. The interpreter’s companion. Spreckels, CA: Acebo,1993. (CD-ROM edition).
15. Mikkelson Holly. The Interpreter’s Edge. Spreckels, CA: Acebo,1995. 325 p.
16. Muñoz Martín, Ricardo. On paradigms and cognitive translatology / Ed. Gregory M. Shreve and Erik Angelone. Translation and cognition. Amsterdam : John Benjamins, 2010. P. 169-187.
17. Mykhaylenko V.V. Glossary of Linguistics and Translation Studies: English-Ukrainian. Chernivtsi : Tehnodruk, 2015. 555 p.
18. Mykhaylenko V.V. Sight translation: Training algorithm /. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис»: зб. наук. праць. № 1. Львів, 2017. С. 49–54.
19. Mykhaylenko V.V. Sight translation in cross-cultural communication. Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. № 2. (53) Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2018. С. 63–68.
20. Mykhaylenko V.V. Meronymy in professional discourse translation / Ed. C.М. Єнікєєва. Нова філологія. Зб. наук. пр. Запоріжжя : ЗНУ, 2018. № 73. С. 82–88. DOI: https:// doi.org/10.26661 (Last accessed: 05/01/19).
21. Mykhaylenko Valery. Internationalisms in cross-cultural communication. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2018. Вип. 1 (69), ч. 2. С. 25–28. DOI: 10.25264/2519- 2558-2018-1(69)/2-25-28 (Last accessed: 05/01/19).
22. Ondelli Stefano. Medium shift in interpretation: Do interpreters produce oral texts? The Interpreters’ Newsletter. 1998. Vol. 8. Pp. 181–193.
23. Pym Anthony. Redefining translation competence in an electronic age. In defence of a minimalist approach. Meta. 2003. Vol. 48(4). Pp. 481–97.
24. Risku Hanna. A Cognitive scientific view on technical communication and translation: Do embodiment and situatedness really make a difference? Target. 2010. Vol. 22(1). Pp. 94–111.
25. Šarčević S. New approach to legal translation. The Hague; Boston : Kluwer Law International, 2016. xiii, 308 pp.
26. Seeber Kilian G. Cognitive load in simultaneous interpreting. Existing theories – New Models. Interpreting. 2011. Vol. 13(2). Pp. 176–204.
27. Shreve Gregory M., Lacruz Isabel, Angelone Erik. Cognitive effort, syntactic disruption and visual interference in a sight translation task. / Ed. G.M. Shreve, E. Angelone. Translation and Cognition. American Translators Association Scholarly Monograph Series XV. Amsterdam/ Philadelphia : John Benjamins, 2010. Pp. 63–84.
28. Song S.Z. Skill transfer from sight translation to simultaneous interpreting. International Journal of Interpreter Education. 2010. Vol. 2. Pp. 120–134.
29. Viaggioт S. The praise of sight translation. The Interpreters’ Newsletter. 1995. Vol. 9. Рp. 33–42.
30. Viezzi Maurizio. Information retention as a parameter for the comparison of sight translation and simultaneous interpretation: An experimental study. The Interpreters’ Newsletter. 1989. No. 2. Pp. 65–69.
31. Valencia Virginia. Note-taking manual: A Study guide for interpreters and everyone who takes notes. Columbia, MD : Create Space Independent Publishing Platform, 2014. 123 p.
32. Weber W.K. Training translators and conference interpreters. Orlando : Harcourt Brace Jovanovich Interna-tional, 1984. 74 р.
