РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИЙМЕННИКОВИХ ВІДНОШЕНЬ СОЦІАТИВНОСТІ В РОМАНІ ЛЮКО ДАШВАР «НА ЗАПАХ М’ЯСА»

Анотація

Мета. Прийменниковий простір творів Люко Дашвар наразі системно не досліджено, тому видається актуальною ця наукова розвідка, метою якої є аналіз прийменників, що реалізують відношення соціативності, на матеріалі роману «На запах м’яса». Досягненню цієї мети сприяє розв’язання таких завдань: окреслити місце соціативних прийменників у межах прийменникової системи сучасної української мови; виявити в аналізованому творі всі прийменники на позначення соціативності; класифікувати та кваліфікувати виокремлені прийменникові одиниці; з’ясувати відсоткове співвідношення виявлених соціативних прийменників. Методи. Зважаючи на те, що в тексті розглянуто проблеми взаємодії, сумісності людини й суспільства, припускаємо велику кількість прийменників, які виражають відношення соціативності. Дослідження таких відношень виконуємо на основі прийменниково-відмінкових форм з урахуванням реченнєвих контекстів, застосовуючи, зокрема, функційно‑семантичний, компонентний, контекстний аналіз, а також кількісний метод для обґрунтування результатів дослідження. Результати. У романі Люко Дашвар «На запах м’яса» відношення відносно рівноправної співучасті в одній справі кількох осіб, метафоризованих істот, груп осіб, установ тощо реалізують 16 прийменників у складі 146 прийменниково-іменникових сполук. Значно переважає ядерна одиниця поля соціативності – прийменниково-відмінкова форма з власне-соціативним прийменником з + О. в.: її використано в 55,4% від усіх випадків застосування прийменників соціативності. Інколи відношення сумісної дії виражають власне-соціативний прийменник разом з (зі, із) – 13,7% і прийменник соціативності як паралельного зв’язку за – 8,9 %, зрідка – соціативний прийменник паралельного зв’язку услід (слідом) за – 4,8 %, власне-соціативні поряд з (зі, із) – 4,1 %, при – 2,7 %, соціативності як внутрішньої локалізації посеред – 2 %, дуже зрідка – соціативні прийменники паралельного зв’язку одночасно з (водночас із), внутрішньої локалізації серед, у компанії – по 1,4% кожний. Найменше – по 0,7% – відтворено прийменникові одиниці власне-соціативності поруч із, у супроводі, соціативності – неподільного зв’язку на самоті із, наодинці із, соціативності – керівництва, заступництва, контролювання на чолі з, соціативності – причини на прохання. Висновки. Для вираження соціативності письменниця насамперед послуговується власне-соціативними прийменниками, що найбільш виразно передають відношення сумісної дії; зовсім не застосовано прийменники соціативності – зіставлення та протиставлення, а також соціативності – способу дії.